Перегляди: 1878

Прокурорів всього ,близько 10 тисяч чоловік, а населення України – 50 мільйонів!

На кожного прокурорського працівника припадає по 5 тисяч простих смертних. І кожен чимось незадоволений. Справитися з їх проблемами в принципі неможливо. Отже, якщо кожну скаргу вирішувати самостійно і ґрунтовно, то часу на найважливішу роботу - звіти та узагальнення - не залишиться. Наївно припускати, що скаржники реально розраховують на справедливе вирішення предмета скарги саме в прокуратурі. Переважна кількість «жалобщіков», що звертаються в прокуратуру, має на меті лише максимально насолити кривдникам із залученням правоохоронних органів чи просто написати хоч куди-небудь ще.

У зв'язку з викладеним виникла необхідність систематизації методик оптимізації процесу вирішення скарг на основі позитивного досвіду, накопиченого в цій сфері інноваційними прокурорами.

Правило 1

Принесену скаргу постарайтеся не приймати.

Більшість первинних скарг заявники чомусь намагаються принести в прокуратуру особисто. Це помилка, якої необхідно скористатися. Для захисту від сутяг виставляємо оборонний редут - зав. канцелярією вчить напам'ять і здає Вам на залік наступний перелік відмазок: 

  • Неправильно оформлена скарга - поля вузькі, неможливо підшити, переробіть вдома;
  • Занадто багато граматичних і синтаксичних помилок - виправте!
  • Помилка в ініціалах прокурора - він образиться і вирішить скаргу неправильно ...;
  • Забули написати звернення "шановний Іван Іванович" - ви нашого прокурора не поважаєте?
  • Ні поштового індексу відправника, ні його телефону, а від руки дописувати не можна - виправлення в тексті неприпустимі;
  • Почерк нерозпізнаваний, ксерокопії не читаються, передрукуйте на машинці;
  • Скарги за інструкцією і ГОСТу потрібно писати синім чорнилом, а у вас - чорні, оригінал від ксерокопії не відрізниш!
  • А де ваша довіреність на подання скарги від чужого імені?
  • Чому не написали, що попереджені про кримінальну відповідальність за подачу завідомо помилкової скарги або повідомлення в скарзі недостовірних фактів?
  • Для ототожнення особи при отриманні позначки на другому екземплярі пред'явіть непрострочений паспорт, раптом ви чужу скаргу принесли або анонімку? Немає паспорта - принесіть завтра;
  • Місце прописки не відповідає місцю проживання, треба привести у відповідність - куди вам відповідь направляти?
  • Приходьте завтра, або ні, краще в четвер - журнал вхідної кореспонденції в сейфі замкнувся, ключ забрала прибиральниця, комп'ютер завис, штемпельна фарба висохла…
  • Скарги приймаємо тільки поштою рекомендованим листом з повідомленням.
  • Додатки до скарги не завірені, як втім і сама скарга.
  • До скарги не додано пояснення та копії паспортів всіх згаданих у ній громадян.
  • Секретаріат пошту від громадян приймає виключно по парних днях з 9.15 до 9.30, по непарних з 15.35 до 15.55, по середах з 16.15 до 16.30, не переплутайте!
  • Ну що ви до нас все ходите і ходите? - набридли прокурору вже, він коли ваше прізвище чує - червоніє від люті і втікати починає.
  • А ви спочатку до міліції (соцзабез, адміністрація і спортлото) повинні звернутися, а їхні відповіді до скарги додати.
  • А чому не одали довідку, що ви осудний і дієздатний?
  • І взагалі, прийомний день у прокурора - п'ятниця, а без його візи скарги не беремо.
  • Ну навіщо вам це треба? Вас же затягають по цій скарзі! Краще усно, без папірців розкажіть все помічникові неофіційно, а вже він знає, як правильно зробити.

 

Досвід показує, що з 10 повернених таким чином канцелярією скарг в "виправленому" виді знову надходить тільки 4. Не у всіх скаржників вистачає волі мотатися до канцелярії прокуратури. Це ж 60-процентне зниження ризиків і навантаження!

Є ще один спосіб - попередній прийом усіх скаржників помічником. Помічник уважно вислуховує скаржника, підтакує йому, записує щось там на листок паперу, а потім обіцяє скаржнику у всьому розібратися. Але скаргу не бере, мовляв, нам і без скарги все ясно. Ну і в журнал особистого прийому звичайно теж нічого писати не треба. Іноді скаржника досить просто вислухати і зробити вигляд, що ви перейнялися його проблемами, співчуваєте йому і співпереживаєте, і він, зраділий, піде разом зі своєю скаргою.

Якщо скарга надходить поштою, то тут теж кілька варіантів дій. Найпростіший - до реєстрації скарги порвати конверт і викинути його в урну (якщо це не рекомендований лист з повідомленням), потім дуже важко довести, що скарга взагалі надходила до прокуратури.

Один талановитий колега просто виймав скаргу з конверта, упаковував її в інший конверт і повертав поштою заявнику без жодних «супроводіловок». Можна, відкривши конверт, витягнути і викинути з нього вміст і замінити на чисті аркуші паперу, потім віддати в канцелярію.

 

Правило 2

Якщо не вдалося скаргу не прийняти, постарайтеся її хоч кудись відправити для вирішення по суті.

Якщо Вам пощастило, і у Вас є в підпорядкуванні підлегла прокуратура, то цю інструкцію можете далі не читати - все кидайте "вниз".

Решті раджу конспектувати:

Перше питання, яке Ви повинні задати скаржнику - "А раніше ви випадково з цього питання нікуди не зверталися?". Найчастіше розколюються. Тільки досвідчений сутяга мовчатиме, як партизан, але і його можна розколоти на визнання. І, не розмірковуючи, шліть скаргу за вказаною адресою.

Чисто риторичне питання: кому, як не піднаглядній міліції, вирішувати скарги громадян? Адже охорона громадського порядку - обов'язок міліції, от нехай порядок і наводять. І ви абсолютно точно знаєте, що свої мєнти вам скаргу не повернуть, а як-небудь , через пєнь-колоду вирішать. Тим більше скаргу "без контролю" на самих співробітників міліції - ну хто ж краще знає ситуацію за скаргою, як не об'єкт скарги? Він же вже в гущі подій! А сутяга, отримавши відповідь за підписом чиновника, дії якого оскаржить, швидше за все більше вам докучати своїми кляузами не буде.

Якщо буде лізти повторно - відповідайте скаржнику текстом, який повністю збігається з текстом первинної відповіді мєнтів. А якщо воно піде скаржитися вище (у тому рідкісному випадку, якщо апарат не спихне Вам же на вирішення скаргу на Ваші ж дії), - направте з проектом висновку у вищестоящу прокуратуру файл з текстом відповіді ментів. В апараті теж не перепрацьовувати люди прийшли - вони продублюють текст первинної відповіді. А коли сутяга за півроку оббивання порогів отримає три однаково тупих відповіді з трьох різних органів, у нього опустяться руки і він припинить Вас турбувати.

Мій знайомий прокурор на свої дії спущені з апарату скарги вирішував постійно. А одного разу один скаржник направив свої цілком обгрунтовані скарги на його дії "віялом" у всі можливі інстанції - в Адміністрацію Президента, Генеральну прокуратуру, СБУ, УБОЗ, УМВС і голові антикорупційного комітету ВР. І, природно, отримав 6 однаково люб'язних відповідей за підписом цього ж територіального прокурора і агітаційний проспект від Ляшка. Всі високі інстанції переправили скарги для вирішення по підвідомчості. Більше скаржник нікуди не скаржився. Коротше, правило N2 використовують всі чиновники, не тільки прокурорські.

У питаннях скарг - кожен за себе. Корпоративна етика курить збоку. Припустимо, підкласти свиню сусідам - раптом заявник шлявся в іншому районі? Або його бабуся? Може, вдасться підтягнути природоохоронного, транспортного чи спец-прокурора? Або хтось із сусідів аналогічну скаргу вирішував?..

Не лінуйтеся в цьому питанні - скурпульозно з'ясуйте місце розташування оскаржуваної події, накресліть карту, з'ясуйте реквізити та адреси. Так можна обґрунтовано сплавити відсотків 20 скарг.

Вирішувати скаргу власними прокурорськими силами - моветон. Пам'ятайте: прокуратура завжди когось дублює. Вирахувати цього дубля і спихнути йому скаргу - ось істинний прокурорський професіоналізм. Необхідно постійно пам'ятати список спеціалізованих контрольних, наглядових і громадських органів, в які можна скинути скарги.

Наприклад:

Скарги щодо порушення трудового законодавства (зарплата, техніка безпеки, колективні спори, звільнення і т.д.) скидаємо в трудінспекцію або профспілку.

Скарги на лампочки у під'їзді, ліфти, написи на стінах, холодні батареї, бурульки, що заливають сусідів, гучну музику і т.д. - у ЖЕКи.

На розплід на звалищах диких собак - по черзі в санепідемстанцію та Товариство охорони диких тварин.

Скарги на інопланетян, зомбуючих лазерами - до санепідемстанції і академії наук.

У магазині обрахували - в Захист споживачів.

Скарги на Ющенка, який все розвалив - в Укрбджільництво яке-небудь.

Рейдери бєспрєдєльнічають - у Комісію по цінних паперах.

Мєнти п'яних оббирають - в Укрспиртпром.

Всі інші скарги - завідувачу районною поліклінікою.

 

Правило 3

Якщо не вдалося скаргу сплавити, спробуйте відповісти "ухильно".

Відновлення справедливості - процес енергоємний і виснажливий. Не потрібно геройствовать – прикиньтесь дубом. На Україні дерева люблять ... Особливо вишеньки... і дуби.

Наприклад, можна викликати того, чиї дії оскаржуються, і змусити його готувати відповідь. Відповідь вийде і повна, і ємнісна.

Можна дати відповідь заявнику про те, що вирішення даної скарги не входить до компетенції прокуратури, і заявник повинен захищати свої права шляхом звернення до суду з позовом. Зґвалтована - з позовом про захист честі і гідності, побитий - про відшкодування шкоди здоров'ю, пограбований - про відшкодування матеріального збитку і віндикації.

Можна використовувати й іншу тактику - відповідати тільки на "просту" частина скарги, не розглядаючи "складну" частину. Для цього з метою наочності (на перший раз) відксерокопіюйте скаргу і штрихом на копії замажте самі "незручні" доводи скарги. А на все інше підготуйте відповідь. Порівнювати скаргу і відповідь ніхто з перевіряючих не буде. Тим більше, що скарги зазвичай перевіряють співробітники відділу листів апарату (читай - колишні секретарки), які в матеріальному праві нічого не тямлять.

Є у незабутнього Аркадія Райкіна номер - про включення дурки. "Колеса, насоси, Сидоров катапультувався". Пам'ятаєте? Цей спосіб перевірений десятиліттями. Потрібно відповідати скаржнику не про те, про що він запитує, а про те, про що ми хочемо йому написати. Він нам - про ДАІшника-хабарника, ми йому - про рішення антикорупційної колегії. Він нам - про незаконне звільнення, ми йому - про виплачену допомогу по безробіттю. Він нам - про порушення КПК при розслідуванні справи, ми йому - сам дурень, не треба було клацяти дзьобом. Або просто перепишіть йому відповідь з іншої схожою скарги. Хумана еррарум ест, як кажуть. А якщо спливе ця відповідь (що буває дуже рідко) - швиденько зляпати правильну, а в поясненні пошлемося на помилку комп'ютера і дуру-секретарку, яку для виду навіть можна покарати, а потім відразу покарання зняти. Вона ж у Вашій компетенції, а не в апаратній ...

Можна використовувати фактор часу - мовляв, ви пізно звернулися. Оскаржується рішення слідчого у справі - призупиніть справу, направте її до суду, на експертизу, в сусідній район або ще як-небудь на пару днів виведіть її зі своєї компетенції, про що з великим жалем повідомте заявнику поштою. Я, мовляв, радий би, та не можу ...

 

Можна посилати заявника подалі інтелігентно:

Типу так: "Ваші схоластичні доводи декадентської і повної тюрізмів скарги про вульгарний волюнтаризм жадібних і меркантильних співробітників витверезника у метафізичному сенсі не знайшли своєї когерентності, оскільки входять в когнітивний дисонанс із трансцедентальною ідеологією державного будівництва та суспільної моралі". Колеги переймуться повагою, керівництво закриє очі (якщо переведе на українську і вкурить), а заявник усвідомлює, що плебс зі своїми брутальними проблемами не повинен заважати імпозантним "Насяльника" займатися демагогією і софістикою, досягаючи апогею еклектики.

Можете позбутися скаржника, заганявши його за найфантастичнішими додатковими довідками, схемами, листами і т.д. А якщо хоч чого-небудь він не принесе - сміливо давайте йому лаконічну відповідь, що його доводи не підтвердилися. Мовляв, сам винен.

Але найпростіший спосіб вирішення скарги - заготовити «козу» такого змісту: "Ваша скарга розглянута. Ваші доводи не підтвердилися. Цю відповідь ви вправі оскаржити." І все. Стислість - сестра таланту. Хрін хто докопається ...

Тільки не забудьте набити чимось наглядове - копіями додатків до скарги, роздруківками якихось законів, положень, які за текстом перегукуються зі скаргою, ушийте пояснення заявника, конверт, в якому прийшла скарга. Пару-трійку запитів, які нікуди не треба відсилати. Можете вшити чого-небудь з іншої скарги. Поставтеся до цього процесу творчо. Ніхто вищестоящий все одно перевіряти, як ви вирішили скаргу по суті, не буде - головне, щоб наглядове було підшите, строки були дотримані і статкартка правильно заповнена. 

 

Правило 4

Будьте послідовними у відстоюванні своєї думки

Вже якщо одного разу Ви або інший колега-прокурор, а тим паче Ваш начальник вирішили на скаргу відповісти ухильно, - на повторну скаргу слід відповісти аналогічним чином. Щоб не протиставляти себе колективу однодумців. Самий розумний, чи що?

Тому повторні скарги ніколи не задовільняються. Та й статистика у Вашому звіті цю цифру все одно виправить на "0". Не будіть лихо.

Якщо на повторну скаргу нема що написати, або влом, або ніколи - поміняйте місцями абзаци попередньої відповіді і відсилайте скаржнику.

Задоволені скарги - ознака невідповідності прокурора займаній посаді. Це аксіома. Відразу потрапите в «зону особливої уваги» статистики.

Ідеальний прокурор, в принципі, повинен виявляти порушення законів і усувати їх задовго до того, як вони стосуватимуться чиїхось інтересів. Або до того, як вони виникнуть (застереження називається).

Відхилені скарги - теж не є гуд. Статистика виходить негарна з точки зору неспеціалістів - покрасуватися начальству в пресі буде нічим.

Тому всі задоволені та відхилені скарги рекомендую у звітності вказувати як роз'яснення. Для цього в стандартне відворотного-поворотне заклинання "Дане рішення Ви вправі оскаржити ..." бажано додати слова "Роз'яснюю Вам, що". І безпечно, і ідеологічно вивірено.

 

P.S. Мене завжди цікавило, скільки з сотень тисяч скарг, про вирішення яких генеральні прокурори доповідають з високих трибун керівництву країни, депутатам і народу, вирішено у відповідності з рекомендаціями цієї «методички»?..

Додати коментар


Захисний код
Оновити

АНЕКДОТ

Не впевнений

Чи ви впізнаєте в підсудному людину, що вкрала вашу автівку? — запитує суддя потерпілого.
— Пане суддя, після промови адвоката я не впевнений, чи я взагалі мав автівку.

Майже не знайомі...

- Блін, ні ну як ти можеш судити мене?!
Адже ми ж з тобою майже не знайомі!..
- Так,підсудна, швидко займіть своє місце!

Прикмети

— Очі, що палали холодним вогнем, сильні й ніжні руки, пристрасне дихання…
— Белла Мойсеївно, а ще якісь прикмети були в грабіжника?