ВСІМ  І  КОЖНОМУ  -  РІВНЕ  ПРАВО  !!!

Ордер адвоката. "А если не будут брать - отключим газ!"

Новий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI мав би (за задумкою його авторів) захистити статус професії та умови незалежності адвокатури України. Проте, під час його застосування, практикуючі адвокати стикнулись з системними складнощами в його реалізації та надмірною бюрократизацією процесів адвокатського самоврядування,

що, безсумнівно відіб’ється на якості та оперативності надання адвокатських послуг і створить адміністративний контроль за діяльністю адвоката, тим самим нівелюючи сам принцип незалежності цієї професії.

Одним з прогресивних положень вищевказаного Закону є реальне введення в дію ордерів адвоката як документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону: «Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера».

Нині створена Рада адвокатів України, діяльність якої висвітлює інтернет-сайт Національної асоціації України (www.unba.org.ua), окрім затвердження типової форми ордера, прийняла ціле Положення «Про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів», що, на думку автора, вже є розширеним тлумаченням Закону про адвокатуру та спробою адміністративного контролю за діяльністю окремих адвокатів.

Так, Положення не тільки встановлює типову форму ордерів, а й визначає централізований порядок обліку та видачі ордерних книжок окремим адвокатам та адвокатським об’єднанням, з введенням серії та номерів ордерів, журналів їх видачі та реєстрації. При цьому ордерні книжки виготовляються Радами адвокатів регіону (області) і за гроші продаються адвокатам (адвокатським бюро, об’єднанням). І з першого квітня цього року використання саме ордерних книжок, виданих Радами, є обов’язковим для всіх адвокатів.

Для чого це зроблено? Видно, новообрані керівники адвокатського самоврядування мають вельми велике бажання знати, скільки справ веде адвокат, скільки клієнтів він обслуговує, які витрати (а скоріше – доходи) він несе (отримує) від своєї діяльності тощо.

Слід сказати, що Ради адвокатів в регіонах, зокрема, адвокати Рівного та Рівненської області досить холодно сприйняли такі нововведення «керівництва» – хоча й створюють ордерні книжки та видають їх адвокатам, проте намагаються зробити це по собівартості та з мінімальними обмеженнями.

Хочеться також зазначити, що абсолютно ніякої практичної необхідності (окрім встановлення контролю за адвокатами) такі складнощі в отриманні ордерів не мають. Адже ордер видається адвокатом лише на підставі договору з клієнтом і подається ним особисто, після встановлення особи адвоката та на підтвердження його повноважень. І підробити чи фальсифікувати такий ордер ані фізично, ані теоретично неможливо, бо це нікому не потрібно. Окрім того, разом з ордером подається завірена копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю і людину, як адвоката, можна перевірити по Єдиному реєстру адвокатів України. Може, є необхідність і такі копії та витяги пронумерувати та обліковувати?..

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», окрім ордера, передбачено, що документом, що посвідчує повноваження адвоката є також: або договір про надання правової допомоги, або довіреність, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тому сама можливість використання ордерів повинна була б сприяти спрощенню роботи адвоката.

Як приклад можна привести використання ордера адвокатом в кримінальному провадженні. Адвокат укладає договір з клієнтом на захист його прав та інтересів. На підставі цього договору він може бути представляти клієнта в органі досудового розслідування, суді, відвідувати клієнта в слідчому ізоляторі, ізоляторі тимчасового тримання тощо. І в усіх цих установах в підтвердження своїх повноважень адвокат надає договір, який має бути підписаний з клієнтом. Для цього адвокату необхідно наперед! виготовити стільки копій договорів (підписаних клієнтом), щоб передбачити всі інстанції, куди їх потрібно буде подати. Простіше з ордером. На підставі одного договору з клієнтом адвокат може видавати ордери по одній справі, самостійно їх підписуючи, усім органам та установам, де він виконує доручення клієнта. І для цього немає потреби постійно звертатись до клієнта за його підписом на договорі.

Але є і ще одне ускладнення. Воно пов’язане з адвокатським запитом.

За нормою ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера. Тобто, не отримавши ордерної книжки, адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, в складі об’єднання чи від імені адвокатського бюро, обмежений в здійсненні адвокатських запитів. Проте, таке обмеження (на думку автора) є неправомірним в силу Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з яким запитувач інформації має право отримати письмову інформацію та копії документів незалежно від того, стосується ця інформація його особисто, чи ні, без пояснення причин запиту, безоплатно, в усній, письмовій чи електронній формі тощо. І ніяких додаткових документів (як в адвокатів – ордер, свідоцтво) подавати при цьому не потрібно.

Виникає ситуація, коли адвокат для виконання доручення клієнта змушений отримувати ордери в органах самоврядування і платити за них, або постійно готувати запити від імені клієнта, тим самим перекладаючи на нього свої обов’язки. Хотілося б також зауважити, що відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, як на адвокатський запит, так і на запит громадянина (в порядку, встановленого Законами України  «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень» та «Про засади запобігання і протидії корупції»), – тягне за собою одну і ту ж відповідальність посадових осіб за ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. То для чого так ускладнювати процедуру отримання інформації за адвокатським запитом?.. При цьому в ордері адвокат обов’язково змушений вказувати дані клієнта, доручення якого він виконує і орган (правоохоронний, судовий тощо) де це доручення виконується! Чи не є це порушенням принципу конфіденційності відносин адвоката і клієнта?

Звичайно, не варто чекати, що влада допоможе адвокатам в їх правозахисній роботі (це не її інтереси), але дивно спостерігати, як органи самоуправління адвокатів (а точніше, окремі «керовники» від цих органів), які за принципом мали б захищати та сприяти, системно і ціленаправлено встановлюють адміністративні та бюрократичні перепони в діяльності адвокатів.

І питання навіть не в грошах, які адвокати заплатять цим же чиновникам від адвокатури. І не в кількості паперу, потраченого задарма на адвокатські запити та ордери. Якщо така тенденція буде зберігатись, завтра в органах «самоуправління» адвокатури створяться комісії, які будуть перевіряти досьє адвокатів по всіх справах, вимагати звіт про виконану роботу і зобов’язувати адвоката подавати доповідні (а ще краще – рапорти) по будь-якій справі і щодо будь-якого клієнта.

Не дай Бог до цього «допрацюватись»!

Адвокат Микола Луцюк.

Консультації
Усні та писмові
Захист та представництво
в кримінальних справах
Правова допомога
в сімейних справах
Юридичне вирішення
трудових спорів
Житлові спори
та спори про нерухомість
Цивільні справи

Пошук по сайту

Пошук

Вхід для партнерів