ВСІМ  І  КОЖНОМУ  -  РІВНЕ  ПРАВО  !!!

Позовна заява про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

До Рівненського міського суду Рівненської області

Представника позивача:       адвоката Луцюка Миколи Івановича,

33028, м. Рівне, вул. Короленка, 5,

тел. +390673604474, +380503750778,

електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,

реєстраційний номер платника податків: 2676202333

 

Позивач:     Іванов Віктор Леонідович

33024, м. Рівне, вул. Соборна,

буд. 404 а, кім. 50

тел. +380504413333,

електронна адреса: відсутня

реєстраційний номер платника податків:

2615113333

 

Відповідач:   Публічне акціонерне товариство "АЗОТ"

код ЄДРПОУ: 00203826

18014, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Першотравнева, будинок 72

тел. 36-00-82

електронна адреса: mainoffice@azatcherkassynet

 

Ціна позову: 376 921 гривня 20 коп.

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати зарплати

02 січня 2013 року Іванов Віктор Леонідович був прийнятий на роботу по сумісництву на посаду головного фахівця з фінансової роботи представництва ПАТ «Азот» у місті Києві.

30 березня 2018 року його було звільнено із займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін) (копія наказу №98-ВК від 28 березня 2018 року додається).

Відповідно до ст. ст. 47, 115, 116 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Всупереч вказаним положенням, відповідач, ПАТ «Азот», виплату заробітної плати проводив нерегулярно, з порушенням встановлених термінів, виплати могли здійснюватися частково і за різні періоди.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Тобто, в день звільнення (незалежно від підстав звільнення) роботодавець зобов’язується здійснити з працівником повний розрахунок, тобто виплатити працівнику суму заробітної плати та інші належні працівнику кошти (зокрема компенсації за невикористані відпустки, надбавки і тд.) в повному розмірі. Роботодавець вважається таким, що не виконав свого обов’язку щодо розрахунку з працівником якщо виплатив заробітну плату лише частково, або не виплатив заробітну плату взагалі.

01.11.2019 року мною, у відповідь на адвокатський запит №84/ц від 26.09.2019 року, від відповідача було отримано лист №501-06/642 від 29.10.2019 року. На запитувану інформацію ПАТ «АЗОТ» надало довідку про відсутність заборгованості по заробітній платі перед Івановим В.Л., довідку про середньоденний розмір заробітної плати та довідки про доходи Іванова В.Л. за період з січня 2013 року по травень 2018 року.

Відповідно до інформації, що міститься в довідці №1240 від 07.10.2019 року, станом на 04.10.2019 року заборгованість по заробітній платі позивача відсутня. В березні 2018 року йому було нараховано компенсацію за невикористану відпустку за 101 календарний день в сумі 76 565, 44 грн., щорічну відпустку за 10 днів в сумі 7 580,73 грн., заробітну плату за сумісництвом за 13 робочих днів в сумі 9 088,10 грн., надбавку за високі досягнення в праці в сумі 4 513, 55 грн., компенсацію за несвоєчасно виплачено заробітну плату в сумі 1 041, 34 грн., і всього на загальну суму 98 789, 16 грн. Сума до виплати – 73 817, 27 грн. Перерахування грошей на картковий рахунок в відділенні «Сбербанк» було здійснено 06.04.2018 року за березень 2018 року в сумі 55 812,98 грн.

Борги по заробітній платі перераховані 26.07.2019 року: за січень 2018 року в сумі 11 066,85 грн., лютий 2018 року в сумі 10 991, 21 грн., березень 2018 року – 18 004, 29 грн., квітень 2018 року в сумі 1 769, 65 грн.

Остаточний розрахунок Іванову В.Л. в сумі 3 390, 77 грн. було здійснено 09.08.2019 року.

Порушення підприємством вказаних вище положень ст. 47, 115, 116 КЗпП України щодо проведення з працівником остаточного розрахунку в строки, передбачені законом, також підтверджується інформацією з банківської виписки АТ «Сбербанк» до угоди №13528851 за період з 15.07.2014 по 19.09.2019 р., з якої слідує, що 29.07.2019 року на банківський рахунок позивача було зараховано 41 832, 00 гривень з призначенням платежу: заробітна плата за березень 2018 р. Відомість №44.

09.08.2019 року на банківський рахунок позивача також була зарахована сума коштів в розмірі 3 390,77 гривень з призначенням платежу: заробітна плата за липень 2019 р. Відомість №47.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 21, ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум в день звільнення, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП України).

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 24.12.99 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Верховний Суд за результатами розгляду справи №446/509/16-ц, звернув увагу на офіційне  тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу, які слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, починаючи з наступного дня після звільнення (31 березня 2018 року) працівнику починає нараховуватися середній місячний заробіток і відбувається це аж до моменту повної виплати належних Іванову В.Л. коштів (09 серпня 2019 року).

Розрахунок середнього заробітку проводиться у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (надалі – Порядок).

Абзацом третім пункту 2 вказаного Порядку визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов’язана відповідна виплата.

За змістом абзацу першого пункту 8 Порядку, обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на число відпрацьованих робочих днів.

Сума середньоденної заробітної плати  Іванова В.Л.  відповідно до Довідки №1241 від 07.10.2019 року складає:

1 087, 8 гривень

Кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2018 року по 09 серпня 2019 року складає 338.

Відтак, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні становить:

338 х 1 087, 8 = 367 676, 4 гривні

Окрім того, підприємства, установи та організації всіх форм власності мають компенсувати громадянам втрату частини доходів у зв’язку з їх несвоєчасною виплатою. Компенсація провадиться відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.01 р. № 159.

Конституційний Суд України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України від 15 жовтня 2013 року N 9-рп/2013 зазначив, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу. Наведемо розрахунок суми компенсації у вигляді формули:

Ск = (Дн/в х Приріст Іі) : 100,

де: Ск — сума компенсації; Дн/в — дохід, не виплачений за відповідний період після утримання податків та обов’язкових платежів; Приріст Іі — приріст індексу інфляції у відсотках за період невиплати.

При цьому до розрахунку не включаються індекс інфляції місяця, за який виплачується дохід та індекс інфляції місяця, в якому виплачується заборгованість (оскільки індекс цього місяця ще невідомий). Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Враховуючи зазначену вище інформацію про те, що 29.07.2019 року на банківський рахунок позивача було зараховано 41 832, 00 гривень з призначенням платежу: заробітна плата за березень 2018 р. Відомість №44., періодом невиплати заробітної плати буде квітень 2018-го – червень 2019-го року. Приріст індексу інфляції за період невиплати заробітної плати становить:

 

1,008 х 1,019 х 1,017 х 1,014 х 1,008 х 1,098 х 1,01 х 1,005 х 1,009 х 1,01 х 1,007  х 100 = 122,1 %.

Відповідно, величина приросту споживчих цін становить: 122, 1% - 100% = 22,1%.

Отже, сума компенсації дорівнює 9 244 гривень 80 коп. (41 832 грн. х 22,1 : 100).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.

Враховуючи це, за вимогу позивача про стягнення коштів, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати, що носять компенсаторний характер та є складовими належної працівникові зарплати, судовий збір Івановим В.Л. не сплачується.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, сума, з якої позивачу необхідно сплатити 1% (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), буде складатися із розрахованого розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме - 367 676, 4 гривні.

У відповідності з п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, повідомляю, що заходи досудового врегулювання спору не проводились.

На виконання п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України підтверджую, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно із п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України повідомляю, що понесені позивачем витрати складаються з витрат на правничу допомогу та суми сплаченого Івановим В.Л. при поданні позову судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 4, 174-177 Цивільного процесуального  кодексу України, -

ПРОШУ  СУД:

  1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (ЄДРПОУ: 00203826) на користь Іванова Віктора Леонідовича (реєстраційний номер платника податків: 2615119333) 376 921 (триста сімдесят шість тисяч дев’ятсот двадцять одну) гривню 20 копійок, з яких: 367 676 гривень 40 коп. - сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, 9 244 гривні 80 коп. - сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати зарплати.
  2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (ЄДРПОУ: 00203826) на користь Іванова Віктора Леонідовича (реєстраційний номер платника податків: 2615119333) судові витрати по справі в розмірі 18 676 гривні 77 коп., з яких 15000 гривень – сума витрат на правничу допомогу, 3 676 грн. 77 коп. – сума сплаченого судового збору.

Додатки:

  1. копія паспорту та ідентифікаційного коду Іванова В.Л., на 8 арк. (оригінал знаходиться у позивача);
  2. копія наказу №98-ВК від 28 березня 2018 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться у відповідача);
  3. копія адвокатського запиту №84/ц від 26.09.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  4. копія відповіді від ПАТ «АЗОТ» №501-06/642 від 29.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  5. копія довідки №1240 від 07.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  6. копія довідки про доходи №1241 від 07.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  7. копія довідки про доходи №1242 від 07.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  8. копія довідки про доходи №1243 від 07.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  9. копія довідки про доходи №1244 від 07.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  10. копія довідки про доходи №1245 від 07.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  11. копія довідки про доходи №1246 від 07.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  12. копія довідки про доходи №1247 від 07.10.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  13. копія довідки АТ «Сбербанк» №239/3/50-12 від 19.09.2019 р., на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  14. копії витягу з банківської виписки АТ «Сбербанк» до угоди №13528851 за період 15.07.2014 по 19.09.2019 року (ст.1, 117), на 2 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  15. квитанція про сплату судового збору (надається суду в оригіналі);
  16. копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.10.2019 р. та Додатку №1 до нього, на 2 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  17. копія квитанції про оплату гонорару адвоката за договором від 06.11.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться в позивача);
  18. копія акту наданих послуг (правової допомоги) від 06.11.2019 року, на 1 арк. (оригінал знаходиться у позивача);
  19. клопотання про витребування доказів, на 1 арк.;
  20. ордер адвоката, на 1 арк. (для суду);
  21. копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, на 1 арк. (для суду, оригінал знаходиться в представника позивача);
  22. копія позовної заяви з додатками для відповідача.

 

07  листопада  2019 року                                                                   адвокат Луцюк М.І.

* Всі процесуальні документи, розміщені на цих сторінках сайту, були створені юристами та використані в конкретних цивільних, господарських, адміністративних та інших справах. Персональні дані клієнтів та інших осіб, яких стосуються ці документи, були змінені, або видалені з тексту, з метою нерозголошення адвокатської/юридичної таємниці. Бідь-які співпадання чи утотожнення з конкретними особами носять випадковий характер і не можуть бути розцінені як поширення інформації щодо цих осіб.

АО "РівнеПраво"

Адвокатське об'єднання "РівнеПраво"

33028, м. Рівне, вул. Короленка, 5

+380504352684, +380984762748

info@rivnepravo.com.ua

Copyright©2020 Микола Луцюк. Всі права захищені.

Пошук

Вхід для партнерів