ВСІМ  І  КОЖНОМУ  -  РІВНЕ  ПРАВО  !!!

     1. Адвокат – це професійний юрист, який має високий рівень юридичних знань та значний досвід роботи в галузі правознавства і діяльність якого направлена в першу чергу на захист та дотримання всіх прав та інтересів клієнта, всіма можливими та доступними правовими засобами.

З 0З червня 2020 року запроваджений механізм списання суми недоїмок, нарахованих платникам ЄСВ з числа фізичних осіб-підприємців, що знаходяться на загальній системі оподаткування, а також осіб, що провадять незалежну професійну діяльність за період з 01.01.2017 року. Це стосується також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки. Основна умова - такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується ПДФО.

Дехто вже в перші дні літа думає про те, як пережити опалювальний сезон. В людей проблема залишається проблемою – захмарні суми за комуналку, а в квартирі "зуб на зуб" не попадає. 

Щоб економити газ і власні кошти люди хочуть, але, як виявилось, не можуть встановлювати собі автономне опалення.

В частині шостій статті 396 КПК України передбачена одна із вимог до апеляційної скарги, а саме обов'язок апелянта надати її копії в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.

Передбачити коли, хто і чому може прийти до нас на підприємство з перевіркою, очевидно нам не в силах. Але бути до цього готовим потрібно завжди.
25 лютого корисними нюансами в цьому питанні поділився інспектор Управління Держпраці в Рівненській області.

Позицію КДКА Рівненської області, після майже чотирьох років розгляду справи в судах трьох інстанцій, підтримала Велика Палата.

Адвокатеса представляла інтереси юридичної особи на підставі довіреності. Притягнення її до дисциплінарної відповідальності вважала незаконним, так як всі дії вона вчиняла не в статусі адвоката, а як представник.

ВП ВС чітко пояснила, що особа, яка прийняла присягу адвоката, в подальшому не може сама обирати «тут я адвокат, а тут от ним вже бути не хочу». Адвокатська діяльність не припинена – будь добр, дотримуйся норм профільного закону і Правил адвокатської етики, де встановлені підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до поведінки адвоката як  у професійному, так і в приватному житті.

Просто, коротко і поетапно.

Для початку поясню про що йде мова і з якою ситуацією ми маємо справу. Це доволі поширена проблема працівників, які звільнились з роботи чи за власним бажанням чи за угодою сторін (не принципово), однак так і не отримали всі кошти, на які вони реально мають право, зокрема компенсації за невикористані відпустки, надбавки, заборгованість по виплаті зарплати, якщо така мала місце. В такому випадку, закон (стаття 117 КЗпП України) зобов’язує роботодавця виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

 

Про проблему єдності судової практики та забезпечення однакового застосування судами норм права говорили давно. Не втрачає питання своєї актуальності і зараз, коли наші суди, взявшись за єдине спільне діло – здійснення справедливого, чесного, законного правосуддя та забезпечення втілення принципу правової визначеності – тягнуть «віз» кожен в свою сторону.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ст. 229 ЦКУ).

Цим інструментом користуються порівняно не часто. Найпоширеніші випадки подання подібних позовів – коли люди похилого віку, які через погіршення відносин зі своїми родичами чи близькими, з якими раніше  уклали договори купівлі-продажу чи договори дарування, хочуть назад повернути своє майно. Інколи подібні спори виникають і після смерті самої особи, яка договір підписала. Тоді вже спадкоємці вирішують використати такий механізм збагачення. Звичайно, ЗМІ переповненні інформацією про кількість махінацій за участю осіб похилого віку та використання їх становища в корисливих цілях. Однак, сьогодні ми поговоримо про те, як добросовісний набувач може захистити своє право на майно, яке він отримав від пенсіонера за договором дарування чи купівлі-продажу та не опинитися під ярликом «шахрай».

Вас зупинили та звинуватили в порушенні ПДР?

Не встигнувши навіть прояснити ситуацію, Ви вже спостерігаєте як поліцейський впевнено заповнює свої папірці, при врученні Вам яких лише додає: «Кошти маєте сплатити протягом 15 днів!».

Що ж робити? В банк чи в суд?

Прочитайте статтю і зробіть вибір.

Відповідне право вказаної категорії осіб гарантується законами України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про відпустки».

І все було б добре, і отримували б люди свої законні дні відпочинку, якби не ситуація в нашій країні, пов’язана безпосередньо із гібридною війною.

За загальним правилом, встановленим Сімейним кодексом України, дитина, народжена в офіційно зареєстрованому шлюбі, вважається такою, що походить від подружжя.

Процедура реєстрації народження дитини в цьому випадку проста, оскільки здійснюється на підставі Свідоцтва про шлюб та документу закладу охорони здоров'я про народження дитини , в якому дружина записується як матір, а чоловік як батько дитини (ст.122 СКУ).

Однак, можуть траплятися ситуації, коли справжнім батьком є чоловік, з яким матір не перебуває у шлюбі, але з різних причин вона чи біологічний батько бажає, щоб він обов’язково фігурував в усіх документах як батько та набув комплекс усіх прав і обов’язків щодо дитини.

Українці все частіше стали користуватися послугами «контор» (юридично правильно - мікрофінансових організацій), що надають швидкі кредити. Останнім часом, подібні компанії чи колектори, які викупили борги, активізувались у «вимаганні» сплатити шалені суми коштів, порівняно із тілом кредиту, який був ними наданий.

 Під хвилю телефонних погроз та хамства часто потрапляють родичі, друзі і знайомі позичальника, чиї контакти останній надав для отримання коштів, або які стали відомі таким установам з інших джерел. Навіть юридично підкованій людині така ситуація вносить в життя, м’яко кажучи, незручності. Про емоційний стан довірливих людей та осіб похилого віку після подібних розмов годі й казати.

Сьогодні поговоримо про те, на яких правових підставах подібні «кіоски» здійснюють свою діяльність та як захистити себе від подібного обману.

Важливим висновком в контексті розгляду справи №712/12830/16-а про притягнення до адміністративної відповідальності особи за ч.2 статті 122 КУпАП, є оцінка судом апеляційної інстанції (з якою погодився ВС) показань поліцейського, як доказу у справі про адміністративне правопорушення, за умови відсутності будь-яких інших доказів вчинення особою протиправного діяння.

Велика Палата «поламала» усталену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками. Верховний Суд вперше застосував критерій (або стандарт) оцінки поведінки сторін при укладенні кредитного договору між банком і споживачем. Мова йде про Постанову ВП Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 р.

Декілька сторінок дрібного штрифту із зарозумілими словами - форма кредитного договору минулого століття. Банки ще більше спрощують собі життя та економлять папір, посилаючись на самостійне ознайомлення клієнта зі змістом того ж таки громіздкого і складного для сприйняття документу, але вже на сайті Банку. В контексті захисту прав Клієнтів, як слабкої сторони в даних правовідносинах, вказана вище Постанова має велике значення, тому давайте аналізувати разом.

На сьогоднішній день, пояснення «я нічого не знала/не знав про те, що другий з подружжя взагалі якісь кошти брав в кредити чи позику», не матиме жодного юридичного значення з точки зору доказування наявності чи відсутності солідарної відповідальності за невиконання відповідних зобов’язань.

Епоха беззастережного захисту інтересів таких «необізнаних» закінчилась.

    Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 травня 2019 року у справі № 639/793/17 зазначено, що закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України), пов`язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.

     30 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, розглядаючи цивільну справу № 641/5063/16-ц, зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
     Частинами п`ятою-сьомою статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі – Закону) передбачено, що особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити, зокрема безпеку оточуючих людей і тварин. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
     Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує (ч. 4 ст. 12 Закону).
     При цьому суд також зазначив, що здійснення витрат на благодійність під час лікування потерпілої особи не підлягає відшкодуванню іншою стороною, оскільки такий внесок зроблений позивачем за власним бажанням і він не був обов`язковим до сплати, а також не підлягають стягненню витрати на придбання ліків, які не були призначені лікарем. Позовні вимоги про стягнення коштів на проведення майбутніх лікарських досліджень також не підлягають задоволенню, оскільки зазначені процедури не були проведені, а згідно з нормами ЦК України, суд може стягнути лише фактично понесені стороною витрати.
     Також судом було зазначено, що доводи іншої сторони про те, що медичні заклади, в яких лікувалася потерпіла особа відносяться до комунальних закладів охорони здоров`я, в яких медична допомога надається безоплатно, тому стягнення коштів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди не відповідає вимогам Конституції України, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, свої рішення суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовував наявними в матеріалах справи квитанціями, оригінали яких були досліджені судом першої інстанції, листами закладів охорони здоров’я.

Cьогодні поговоримо про:

1) виключну компетенцію органу місцевого самоврядування щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою з відведення спірних земельних ділянок та про надання в оренду цих земельних ділянок.

2)  умови пролонгації договору оренди земельної ділянки,

та дамо відповіді на питання:

-  Чи є обов’язковим вносити зміни до договору оренди земельної ділянки, якщо законом було змінено граничний розмір орендної плати за її користування?

-  Чи є істотним порушенням договору оренди земельної ділянки несвоєчасне внесення орендної плати як підстава для розірвання укладеної угоди?

    Наявність розбіжностей в документах, які надаються суду в підтвердження розміру витрат на правову допомогу, в частині вартості погодинної оплати, а також ненадання суду прайс-листів вартості послуг правової допомоги, актів здачі-прийняття наданих послуг, розрахунку погодинної вартості правової допомоги за певний вид такої допомоги не є підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу.
    Згідно рішення Верховного Суд у справі №823/2638/18 від 16 травня 219 року, в підтвердження витрат на правову допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, але не доказів обґрунтування часу, витраченого адвокатом (достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17)).
    На думку суду, для прийняття рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу достатнім є надання договору про надання правової допомоги, рахунку за надані послуги з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо, а також кількості годин, витрачених на кожну з цих послуг, документа про оплату рахунку.

«Проект землеустрою», «технічна документація», «робочий проект землеустрою» - ось далеко не повний перелік назв документації, які Ви маєте бути готові чути, якщо планує здійснювати певні операції із земельною ділянкою.

Ознайомившись з цією статтею Ви будете розуміти про що йде мова, з чого складається документація із землеустрою, який порядок її розроблення, погодження, затвердження та яку роль вона відіграє.

Окрім того, сьогодні в судовій практиці знайдемо відповідь на питання:

-  Чи є правильним такий спосіб обрання захисту порушеного права як "зобов'язати видати дозвіл"?

-  Чи є підставою для відмови заявнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою надання раніше аналогічного дозволу іншому заявнику?

Впродовж цього тижня на нашому сайті буде опубліковано ряд актуальної інформації в галузі земельного права. Теоретичні поняття простою мовою, правові колізії, реальні справи і судова практика – все, що стане в нагоді кожному власнику частинки землі. Для систематизації та швидкої орієнтації в матеріалі, інформація буде розподілена на блоки, в кожному з яких міститимуться підтеми, про які буде йти мова в окремій статті.

Сьогодні ми поговоримо про:

- гарантії прав на землю, способи захисту прав на земельну ділянку, органи, що уповноважені вирішувати земельні спори;

                                                                           - юрисдикцію судів з приводу земельних спорів;

                                                                           - визначення розміру земельної ділянки.

     В своїй Постанові від 09 квітня 2019 року у справі №826/2689/15 (адміністративне провадження №К/9901/7612/19) колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вказала, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов’язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов’язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
     Зокрема, в постанові зазначено, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
     Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України).
     Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

 

14 травня 2019 року Радою адвокатів України та Вищою школою адвокатури НААУ було презентовано новий Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України.

Що змінили і як тепер? Давайте дізнаємось.

 

 

Відразу хочеться нагадати, що практика застосування статті 196 СК України, за час її п’ятнадцятилітнього існування змінювалась як мінімум 5 разів.

Що ж на цей раз?

«Для кожного юриста його документи — уособлення власної професійності, а їх критика — замах на святе. Але юристи часто легковажно ставляться до зовнішніх атрибутів своїх документів. І це не тому, що вони тупі й ліниві неуки: нас просто цьому не вчили» - С.Кунянський.

Проблема «гігієни» в процесуальних документах сьогодні стоїть надто гостро як перед їх авторами, які витрачають левову частку зусиль та часу на додавання безмістовних цитат, посилань та інших текстових засобів «пускання пилу в очі», щоб в кінцевому результаті показати себе більш розумнішим, а свій папірець більш соліднішим, так і для адресатів цих «шедеврів», перед якими стоїть куди складніше завдання – «не пустити кров з очей» під час їх вивчення. Читач не повинен шукати правову позицію з ліхтарем, інакше він відчуватиме, що автор не поважає його час або шиє в дурні.

Про найбільш розповсюдженні помилки, яких припускаються юристи в процесі надання своїй правовій позиції форми документу, відверто та лаконічно пише в своєму блозі адвокат Станіслав Кунянський. Зупинимося лише на деяких його рекомендаціях, які складно проігнорувати чи заперечити, адже в більшості описаних автором ситуаціях майже кожен побачить себе.

Тепер не потрібно перед подачею позову про відшкодування шкоди, заподіяної державою в особі її органів, окремо звертатися до суду в порядку кримінального або адміністративного судочинства, щоб отримати попереднє судове рішення про протиправність дій чи бездіяльності відповідача, чекати поки воно набере законної сили (апеляцію і касацію ніхто не відміняв), а вже потім звертатися до цивільного або господарського суду з позовом про відшкодування шкоди.

На сьогоднішній день в українських судах існує така, я б сказала тенденція, активного пошуку суддями формальних підстав не розглядати справи по суті. З чим це пов’язано, складно сказати: чи з завантаженістю, чи з простим не бажанням виконувати свою роботу та вирішувати конкретний спір. Безумовно, є вимога закону – виконуй. Однак, коли суддя виносить ухвалу про повернення позовної заяви на підставі, до прикладу, відсутності документального підтвердження місця проживання відповідача за місцем знаходження суду (справа про розірвання шлюбу) чи у зв’язку з відсутністю обов’язкових реквізитів в квитанції про сплату судового збору (про що сьогодні будемо говорити), тут постають логічні питання законності подібних рішень.

     Згідно повідомлення Відділення Асоціації правників України в Рівненській області, 05 квітня 2019 року відбудеться зустріч з суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надією Стефанів в рамках заходу на тему «Практика судів щодо застосування оновлених кодексів: проблемні та спірні питання». Захід відбудеться за адресою: м. Рівне, вул. Міцкевича, 32, готель «Мир».
     Попередня реєстрація обов'язкова!
     За додатковою інформацією щодо заходу необхідно звертатися до Секретаріату АПУ за тел.: +38 063 438 77 66, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Контактна особа – Ольга Лотоцька.

З прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», цей термін ми почали чути дедалі частіше. І хоча проблема боротьби із цим явищем визрівала давно, так як всі діти рано чи пізно з ним стикаються (або в якості жертви, або в якості кривдника, або як свідка), лише нещодавно поняття «боулінгу» та механізм притягнення до відповідальності винних в його вчиненні був закріплений на законодавчому рівні. Тому розберемось детальніше.

З часу створення Верховного суду, чималий обсяг справ, які надійшли до цієї судової інстанції, стосувалися вирішення питань, пов’язаних із юрисдикцією судів стосовно вирішення окремих категорій спорів.

Ця проблема і на даний час гостро стоїть перед практикуючими адвокатами та часто призводить до процесуального «колапсу», що відображається як на тривалості розгляду справ (після їх переміщення із одного суду в інший) так і на кінцевому результаті.

«Неузгодженість» між суддями, яка пов’язана з багатьма чинниками, призводить до порушення закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод права на доступ до суду.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами. Європейський суд з прав людини вказував, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції.

Проаналізувавши практику ВС за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року АО «РівнеПраво» систематизувало актуальну інформацію щодо юрисдикції окремих категорій спорів. Сподіваємось, це полегшить ознайомлення та застосування нижчезазначених положень адвокатською спільнотою для ефективного захисту інтересів Ваших клієнтів.

Тему представництва прокурором інтересів держави в суді ми вже зачіпали в минулих публікаціях. Сьогодні, враховуючи те, що ця проблема не втрачає своєї актуальності, адже така «розстановка сил» в деяких випадках стає вирішальною і, фактично, це відображається на результатах розгляду справи, ми повертаємось до її обговорення.

«Свіжа» і неоднозначна практика Верховного Суду допоможе нам розставити всі крапки над «і» (якщо не додасть ще більше запитань).

У вечір п’ятниці не хочеться аналізувати складні для розуміння простого громадянина тлумачення норм права вищими судами. Сьогодні поговоримо про більш «приземлені речі», з якими в повсякденному житті часто стикаються власники житла, з огляду на кількість їх звернень до суду.

Враховуючи те, що ми не можемо передбачити події на перед, так само як і не можемо захистити себе від конфліктів чи не порозумінь з особами, які в силу закону чи на підставі домовленості набули прав користування Вашою квартирою/будинком, знання юридичних нюансів в цих категоріях справ буде для Вас очевидною перевагою.

  Інформація про власників пакетів акцій (5% і більше) акціонерних товариств відтепер доступна в режимі 24/7. Національна Комісія з цінних паперів та фондового ринку пропонує скористатися онлайн-сервісом пошуку власників пакетів акцій акціонерних товариств, зареєстрованих в Україні. Вказаний сервіс дає всім зацікавленим можливість безперешкодно та швидко отримати вказану вище інформацію та автоматично сформувати відповідну довідку від НКЦПФР.
    Посилання на сервіс пошуку («Для учасників ринку» – «Сервіси» – «Інформація про власників»):
https://www.nssmc.gov.ua/reestr-vlasnikv-velikih-paketv-aktsy/.

Ця Постанова ВП ВС (справа № 444/9519/12) була винесена майже рік тому, однак її важливість важко переоцінити.

Коротка фабула.

 24 грудня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивував тим, що 3 червня 2006 року позивач і відповідач уклали кредитний договір. За умовами договору відповідач отримав кошти у сумі 8 235,50 грн зі сплатою 25,08 % річних на 24 місяців і кінцевим терміном повернення - 3 червня 2008 року (далі також - термін закінчення кредитування). Оскільки відповідач зобов'язання за договором не виконував, станом на 10 грудня 2012 року виникла заборгованість у сумі 83 753,31 грн.

Такий правовий висновок викладений в Постанові Касаційного господарського суду від 17 жовтня 2018 року (справа № 908/2552/17).

Раніше ВСУ та деякі колегії ВС дотримувались позиції, що до кондикційних зобов'язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) норма ст. 625 ЦК не застосовується , хоча самі суді надати логічного аргументування цьому не могли (не застосовується і крапка).

 Колегія суддів Касаційного господарського суду змінює підхід.

Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

В ситуації, коли конфлікт із співвласниками квартири не дає можливості нормального користування власністю, коли останні не можуть знайти спільної мови між собою, а про спокійне життя у своїй квартирі доводиться лише мріяти, проблема вирішення питання користування майном постає першочергово.

   Позивачка звернулася до суду з позовом до свого колишнього чоловіка, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх неповнолітнього сина у розмірі 1/3 частини заробітної плати щомісяця, починаючи з часу звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
   Батько дитини з позовом не погоджувався і у своїх запереченнях на позов зазначив, що згідний сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 800 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття при тому, що на час розгляду позову з травня по липень отримав заробітну плату в розмірі 16995,62 грн. При цьому відповідач посилався на перебування на його утриманні непрацездатної дружини та батьків.
  Суддями Верховного суду в своєму рішенні вказано, що доводи відповідача про те, що в нього перебувають на утриманні непрацездатна дружина та батьки, не заслуговують на увагу, оскільки належних доказів на підтвердження зазначених обставин ним не надано. Також ними констатовано, що сама наявність у відповідача батьків та дружини за недоведеністю того, що вони потребують допомоги, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, та не звільняє батька від обов'язку утримувати дитину (Постанова Верховного суду від 17.01.2019 у справі №308/5705/16-ц).

В українській мові таку характеристику носять слова-омоніми. Вони часто використовуються  в художніх творах для підсилення образності.

Але скільки плутанини вони можуть принести в зміст понять, використовуваних в юридичній галузі? Про це ми сьогодні й поговоримо на прикладі актуального тлумачення ВС поняття «добросовісності» в контексті статті 344 ЦК (набувальна давність).

Вам відмовили в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ?

Ви знову і знову отримуєте від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування листи про усунення недоліків Вашої заяви?

Ви не знаєте, який ефективний спосіб захисту використати для усунення перешкод в реалізації Ваших прав?

Тоді ця стаття саме для Вас!

Заступник голови Державної судової адміністрації України Сергій Чорнуцький в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» окрім того, що здійснив аналіз проблемних питаннь, які виникають у судах у зв’язку з обов’язковою відеофіксацією та роботою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, проінформував, що:

Про це нагадав ВС 28 листопада 2018 року в результаті перегляду справи №761/11472/15-ц (касаційне провадження № 61-23674св18).

Чи відносяться вимоги про відшкодування шкоди до майнових чи не майнових – часте запитання. З одного боку, мораль є немайновим поняттям, але з іншого боку, за завдання шкоди цьому немайновому фактору просять цілком конкретно визначену вартісну оцінку.

АО "РівнеПраво"

Адвокатське об'єднання "РівнеПраво"

33028, м. Рівне, вул. Короленка, 5

+380504352684, +380984762748

info@rivnepravo.com.ua

Copyright©2020 Микола Луцюк. Всі права захищені.

Пошук

Вхід для партнерів