Консультації
Усні та писмові
Захист та представництво
в кримінальних справах
Правова допомога
в сімейних справах
Юридичне вирішення
трудових спорів
Житлові спори
та спори про нерухомість
Цивільні справи

Анекдот

Я як на суді придумаю щось, аж сам собі вірю.

 

Про проблему єдності судової практики та забезпечення однакового застосування судами норм права говорили давно. Не втрачає питання своєї актуальності і зараз, коли наші суди, взявшись за єдине спільне діло – здійснення справедливого, чесного, законного правосуддя та забезпечення втілення принципу правової визначеності – тягнуть «віз» кожен в свою сторону.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ст. 229 ЦКУ).

Цим інструментом користуються порівняно не часто. Найпоширеніші випадки подання подібних позовів – коли люди похилого віку, які через погіршення відносин зі своїми родичами чи близькими, з якими раніше  уклали договори купівлі-продажу чи договори дарування, хочуть назад повернути своє майно. Інколи подібні спори виникають і після смерті самої особи, яка договір підписала. Тоді вже спадкоємці вирішують використати такий механізм збагачення. Звичайно, ЗМІ переповненні інформацією про кількість махінацій за участю осіб похилого віку та використання їх становища в корисливих цілях. Однак, сьогодні ми поговоримо про те, як добросовісний набувач може захистити своє право на майно, яке він отримав від пенсіонера за договором дарування чи купівлі-продажу та не опинитися під ярликом «шахрай».

Copyright©2020 Микола Луцюк. Всі права захищені.

Пошук

Вхід для партнерів