Друк

Доброго дня! Ситуація така: в нас з чоловіком є земельна ділянка придбана в шлюбі, купівля продаж на чоловіка та побудували будинок на мої кошти та кошти моєї мами, чоловік ніде не працював. Хоча будівельний паспорт робили ще на той час на чоловіка. Будинок ще не введений в експлуатацію. в шлюбі є спільна дитина 6 років. Місяць тому нас розвели, жити в тому будинку чоловік не дає можливості так як привів туди жінку яка вже на днях народила йому дитину. Чи можу я подавати позов про розподіл майна і просити щоб майно визнали моєю особистою власністю, або моєю власністю та власністю дитини, взамін на відмову від аліментів? Всі свої доходи та доходи мами можу підтвердити.

Коментарі  

 
0 #1 RE: поділ майна подружжя і аліментиПархомчук Вікторія 21.01.2019, 10:03
Доброго дня!

За загальним правилом:

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 57 Сімейного Кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогоспода рських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Звертаю Вашу увагу, що тягар доказування, що вказане майно не належить до спільної сумісної власності покладається на того з подружжя, хто набув спірне майно за кошти, що належали йому особисто.
У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.
Щодо можливості отримати будинок у власність взамін на відмову від аліментів, то відповідно до статті 190 СКУ, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
В даному випадку, процедура припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно заснована на взаємній згоді подружжя, волевиявленні кожного з них укласти відповідний договір. Суд не повноважний зобов’язати будь-яку зі сторін до його укладення.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ДЛЯ ОТРИМАННЯ БЕЗКОШТОВНОЇ ЮРИДИЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ, ЗАПОВНІТЬ ФОРМУ НИЖЧЕ:



Click on the image to change it

Всі надані на даному сайті консультації є абсолютно безкоштовними та неперсоніфікованими, тобто, рекомендації, висловлені тут, не стосуються ані конкретних справ, ані конкретних клієнтів і не можуть бути розцінені будь-ким як офіційна юридична консультація юриста чи адвоката, надана клієнту. Публікації коментарів до запитів відвідувачів також не можуть розцінюватись як виникнення правових зобов'язань між відвідувачем та адвокатом, юристом чи сайтом, а надання безоплатних юридичник консультацій - публічною офертою чи персоніфікованою рекламою діяльності адвокатів - учасників ресурсу.

В разі необхідності кваліфікованої юридичної допомоги (консультації) адміністрація рекомендує звертатись з таких питань безпосередньо до адвоката (юриста) з метою вирішення питання укладення договору про надання правової допомоги, натиснувши тут.