Друк

квартира не приватизована,ми з чоловіком розлучаємося. Двоє дорослих дітей, чоловік вимагав виписати дітей (один проживає з нами, другий одружений, винаймає житло в Києві), приватизувати квартиру, продати і порівну розділити кошти. Діти виписалися, проте він відмовляється приватизувати. Продати квартиру не можливо. Я плачу квартплату самостійно уже 3 роки. Він фактично не проживає в квартирі, речі залишає, час від часу зявляється, створює конфліктні ситуації, зайняв найбільшу кімнату, створив там безлад. Чи можливо вирішити в судовому порядку вирішити це питання. Діти на даний час без прописки. І як бути в даній ситуаці?

Коментарі  

 
0 #1 RE: Поділ неприватизовано ї квартириІрина Пашкевич 13.01.2014, 09:57
Все залежить від того, хто основний квартиронаймач, Ви чи Ваш чоловік, і чи діти або хтось із дітей є неповнолітніми. Якщо він основний квартиронаймач, то ситуація не дуже хороша, оскільки після розірвання шлюбу, оскільки у квартирі не приписані неповнолітні діти, може самостійно приватизувати квартиру і виписати Вас. Якщо основний квартиронаймач Ви, то те саме можете зробити і Ви, після розірвання шлюбу самостійно приватизувати квартиру та виселити його у судовому порядку. Якщо хоч один з дітей є неповнолітнім, тоді у Вас є можливість їх присово вселити у це приміщення у судовому порядку, що дасть можливість і дітей прописати, і не дати йому так легко самостійно приватизувати квартиру та виселити Вас.
Цитата | Скарга
 
 
-1 #2 RE: Поділ неприватизовано ї квартириВалерій Тишковець 13.01.2014, 11:29
У разі якщо ваш чоловік не проживає понад 6 місяців у не приватизованій квартирі ви маєте право в судовому порядку визнати його таким, що втратив право користування даним житловим приміщенням. Підтвердженням факту, що він не проживає даний термін можуть бути Акти комісії житлово-ксплуат аційної дільниці.
Цитата | Скарга
 
 
0 #3 консультаціяЛюдмила Киріша 16.01.2014, 18:57
Не так просто зняти з реєстрації (виписати) особу із неприватизовано ї квартири, якщо вона не бажає цього зробити, адже згідно з ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання, в даному випадку, можливе лише за рішенням суду про позбавлення права користування житловим приміщення. При цьому підстави втрати права користування житловим приміщенням чітко визначені Житловим кодексом України (ст.ст. 9, 71, 72, 107 ЖК України).
Тому цілком і повністю згодна з консультацією Тишковця Валерія. В даному випадку, як варіант, дійсно можна в судовому порядку визнавати особу такою, що втратила право користування неприватизовани м житлом, у зв’язку з відсутністю проживання більше 6 місяців без поважних причин (ст.ст. 72,72 Житлового кодексу України), або у зв’язку з вибуттям особи в інше жиле приміщення (ст. 107 ЖКУ). Можливе виселення в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, у випадку систематичного руйнування чи псування жилого приміщення, або використання його не за призначенням, або систематичного порушення правил соціального співжиття (має бути адміністративна відповідальніст ь) (ст. 116 ЖК України).
При цьому, неважливо, чи основний ви квартиронаймач, чи – ні. Важливий факт користування, тобто проживання в квартирі. Відповідно до статей 64, 65 Житлового кодексу України, члени сім’ї наймача, а також інші особи, які перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати у займаному приміщенні, користуються нарівні з наймачем усіма права і несуть усі обов’язки. Тому подавати позов до суду може будь-яка особа, яка на законних підставах проживає та зареєстрована в квартирі.
Приватизація квартири можлива лише за згоди всіх зареєстрованих членів сім’ї наймача (в тому числі і колишніх).
Цитата | Скарга
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ДЛЯ ОТРИМАННЯ БЕЗКОШТОВНОЇ ЮРИДИЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ, ЗАПОВНІТЬ ФОРМУ НИЖЧЕ:



Click on the image to change it

Всі надані на даному сайті консультації є абсолютно безкоштовними та неперсоніфікованими, тобто, рекомендації, висловлені тут, не стосуються ані конкретних справ, ані конкретних клієнтів і не можуть бути розцінені будь-ким як офіційна юридична консультація юриста чи адвоката, надана клієнту. Публікації коментарів до запитів відвідувачів також не можуть розцінюватись як виникнення правових зобов'язань між відвідувачем та адвокатом, юристом чи сайтом, а надання безоплатних юридичник консультацій - публічною офертою чи персоніфікованою рекламою діяльності адвокатів - учасників ресурсу.

В разі необхідності кваліфікованої юридичної допомоги (консультації) адміністрація рекомендує звертатись з таких питань безпосередньо до адвоката (юриста) з метою вирішення питання укладення договору про надання правової допомоги, натиснувши тут.