В АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

представника потерпілої Сєрової Анни Володимирівни –
адвоката Мартинюка Миколи Івановича,
33022, м. Рівне, вул. Київська, 2,

на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Головчака М.М. в справі № 569/11111/13-к

про повернення скарги представника потерпілої Серової А.В. адвоката Мартинюка М.І.

на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, –

А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А

30 вересня 2013 року заступником начальника ВР ДТП СУ УМВС України в Рівненській області майором міліції Олексюком А.Б. було прийняте рішення та винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013190011111111 від 05 березня 2013 року, по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.03.2013 року по вул. Соборній в м. Рівне, внаслідок якої померла Серова Євгенія Федорівна, в зв’язку з відсутністю в діях водія Баранбка Віталія Григоровича об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У зазначеному кримінальному провадженні моя довірителька – Серова Людмила Володимирівна визнана потерпілою, а вищевказана постанова слідчого Олексюка А.Б. була вручена мені, як представнику потерпілої, 24.10.2013 року, в кабінеті слідчого, особисто, під підпис на супровідному документі.
04.11.2013 року мною, адвокатом Мартинюком М.І., як представником потерпілої Серової А.В., в порядку ст.ст. 303, 304 КПК України, було подано до Рівненського міського суду скаргу на постанову слідчого Олексюка А.Б. від 30.09.2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013190011111111 від 05 березня 2013 року.
05 листопада 2013 року слідчий суддя Рівненського міського суду Головчак М.М. виніс ухвалу в справі № 569/11111/13-к про повернення скарги представника потерпілої адвоката Мартинюка М.І. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 30.09.2013 року, мотивуючи це тим, що мною ніби-то був пропущений строк на оскарження цієї постанови та підстав для його поновлення суд не знайшов.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, для оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження, встановлено строк в 10 днів, який починається з дня отримання особою-учасником кримінального провадження копії оскаржуваної постанови.
Так як строк на оскарження постанови слідчого мною пропущений не був, відповідно, жодного клопотання про поновлення цього строку мною слідчому судді не подавалось, а, враховуючи, що я отримував постанову особисто в слідчого, про що розписався на копії супровідного листа (яка залишилась в матеріалах кримінального провадження), я не зобов’язаний і не маю жодної можливості надавати докази пропуску строку подання скарги в порядку ст. 304 КПК України.
Виходячи з викладеного, я вважаю, що слідчий суддя, повертаючи мою скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, невірно застосував норму ч. 1 ст. 304 КПК України, що порушило права потерпілої на оскарження процесуального рішення, а тому така ухвала підлягає скасуванню.
Разом з тим, сторона потерпілої вважає винесену слідчим постанову від 30.09.2013 року передчасною та прийнятою без дослідження всіх обставин справи, а тому вона підлягає оскарженню в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України та скасуванню, зокрема, виходячи з наступного.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № 111 від 08.06.2013 року, проведеної експертом автотехнічних досліджень відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області Серелюком О.Г., при заданих слідством комплексі вихідних даних в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації водій автомобіля Баранюк В.Г. з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода Серову Є.Ф. шляхом застосування екстреного гальмування при своєчасному прийнятті мір до реагування.
Сторона потерпілої вважає, що такий висновок експерта наданий на підставі невірних вихідних даних, наданих слідчим в постанові про призначення експертизи, зокрема, які стосуються моменту виникнення небезпеки для водія, місця розташування транспортного засобу на момент наїзду на загиблу Серову Є.Ф., дій водія Баранюка В.І. під час виникнення небезпеки.
Так, п. 1.10 Правил дорожнього руху України визначає:
- небезпека для руху – зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об’єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її), яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитись.
Відповідно до показань свідка Баранюк В.І., він виявив небезпеку для руху заздалегідь до зупинки Серової Є.Ф. посеред дороги, а тому, відповідно до Правил Дорожнього руху України, він зобов’язаний був зменшити швидкість та зупинитись в цьому випадку, що дало б змогу уникнути ДТП. Проте, навіть після відновлення руху пішоходом, водій Баранюк В.І. не застосовував екстреного (чи іншого) гальмування, про що свідчать як його показання свідком, так і відсутність будь-яких слідів гальмування на місці пригоди.
Тобто, небезпека для руху у водія Баранюка В.І. в даній дорожній обстановці виникла в момент виявлення ним на проїзній частині потерпілої Серової Є.Ф., а не в момент відновлення нею свого руху після зупинки. В зв’язку з цим, вихідні дані для експерта в частині виникнення небезпеки для водія надані слідчим невірно, а в діях баранюка В.І. наявні порушення Правил дорожнього руху України:
– п. 1.5. – Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
– п. 12.3 – У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Допитаний як свідок (експерт) Серелюк О.Г. показав, що згідно з методичними рекомендаціями в даній дорожній обстановці небезпека для руху виникає з моменту відновлення руху пішохода, який заданий у постанові слідчого, однак визначення вихідних даних для слідчого не входить в повноваження експерта, який проводить судову експертизу і такий висновок є наперед упередженим щодо вирішення питань, поставлених перед ним.
За таких обставин, сторона потерпілої ставить під обґрунтований сумнів висновок автотехнічної експертизи № 111 від 07.06.2013 року і вважає, що в даному кримінальному провадженні слід призначити повторну судову автотехнічну експертизу, попередньо провівши повторний слідчий експеримент за участі представника потерпілої та визначивши момент виникнення небезпеки для водія – момент виявлення водієм Баранюком В.І. потерпілої Серової Є.Ф. на проїжджій частині.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 56, 58, 303, 304, 392, 393, 395, 396, 409, 412 КПК України, –

П Р О Ш У С У Д:


1. Скасувати ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області Головчака М.М. від 05.11.2013 року в справі № 569/1111/13-к про повернення скарги представника потерпілої адвоката Мартинюка М.І. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 30.09.2013 року.
2. Рішення слідчого, викладене в постанові заступника начальника відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Рівненській області Олексюка А.Б. від 30.09.2013 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201319001111111111 від 05 березня 2013 року, – скасувати.

ДОДАТОК: 1. Копія цієї апеляційної скарги, на 1 арк.;
2. Копія ухвали слідчого судді від 05.11.2013 р., в 2-х екз, на 2-х арк.;
3. Копія скарги на постанову слідчого, в 2-х екз., на 2-х арк.;
4. Ордер адвоката від 04.11.2013 р., на 1 арк.;
5. Копія ордера адвоката від 04.11.2013 р., на 1 арк.;
6. Ордер адвоката від 11.11.2013 р., на 1 арк.;
7. Копія ордера адвоката від 11.11.2013 р., на 1 арк.;
8. Копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, на 1 арк.;
9. Копія постанови про закриття провадження, в 2-х екз., на 10-ти арк.

 

11 листопада 2013 року М.І. Мартинюк

Додати коментар


Захисний код
Оновити

* Всі процесуальні документи, розміщені на цих сторінках сайту, були створені юристами та використані в конкретних цивільних, господарських, адміністративних та інших справах. Персональні дані клієнтів та інших осіб, яких стосуються ці документи, були змінені, або видалені з тексту, з метою нерозголошення адвокатської/юридичної таємниці. Бідь-які співпадання чи утотожнення з конкретними особами носять випадковий характер і не можуть бути розцінені як поширення інформації щодо цих осіб.