В рівненський міський суд

 

представника відповідача

адвоката Луцюка Миколи Івановича

 

в цивільній справі за позовом Петричука Гліба Володимировича до Горика Костянтина Володимировича, третя особа – друга Рівненська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та про усунення від права на спадщину

 

Промова

в судових дебатах

 

Шановний Суд, шановні учасники судового розгляду!

 

 

Позивач Петричук Г.В. пред’явив цивільний позов до Горика К.В. про усунення останнього від спадкування після померлої Горик Антоніни Володимирівни на підставі ч. 5 ст. 1224 ЦК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що з 1995 року (після смерті сина) Горик А.В. втратила зв’язки з відповідачем, котрий її не провідував, майже з нею не спілкувався; стан здоров’я Горик А.В. погіршився, через похилий вік вона потребувала догляду та матеріальної допомоги; Горик А.В. перебувала на обліку в Рівненському обласному центрі психічного здоров’я населення, потребувала постійного нагляду і догляду; відповідач Горик К.В. від допомоги бабусі відсторонився, не провідував бабусю і ухилявся від надання допомоги. Тому просив усунути Горика К.В. від спадщини і, як наслідок – скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Я, як представник відповідача по справі, вважаю, що сторона позивача не довела жодної з обставин, на які вона посилалась в позові, а навпаки, досліджені в судових засідання докази свідчать про безпідставність та надуманість претензій позивача Петричука Г.В. на предмет спору.

Так, і сам позивач Петричук Г.В., і відповідач Горик К.В, і свідки по справі, які були допитані в ході судових засідань, підтвердили ті обставини, що Горик А.В. практично до самої смерті самостійно, без сторонньої допомоги могла повністю себе утримувати, самостійно готуючи собі, виконуючи усю домашню роботу по прибиранні та догляду за квартирою, здавала в найм кімнати в належній їй квартирі квартирантам, за що отримувала додаткові доходи, самостійно організовувала та відвідувала різноманітні монастирі та церковні установи на території Рівненської та інших областей, постійно відвідувала церкву і вела активне соціальне життя.

Зокрема, свідок Іванчук Олександр Анатолійович (викликаний як свідок з боку позивача) показав суду, що він проживав на квартирі у Горик А.В. з листопада 2008 р. по лютий 2009 року, хазяйка була віруюча людина і до неї часто приходили монахи з монастирів, вона часто сама їздила по монастирях, в квартирі він прибирав лише в тих кімнатах, де жив, в інших прибирала сама Горик А.В., сама готувала їжу для себе та прала, говорила, що в неї є внук; Горик А.В. повністю усвідомлювала значення своїх дій, вона могла себе обслужити навіть якби їй і не допомагали, безпосередньо його ні про яку допомогу Горик А.В. нікого не просила.

Свідок Гнус Петро Миколайович також показав, що разів з 10 був в квартирі Горик А.В. протягом квартирування в неї Іванчука О.А., проте нечасто її бачив, оскільки вона постійно їздила по монастирях, на питання, як її самопочуття, Горик А.В. відповідала: «Нормально», не жалілась, нічого не просила допомагати, могла обходитись без сторонньої допомоги; зі слів Іванчука О.А, знав, що в Горик А.В. є внук.

Свідок Любесюк Ганна Леонтіївна показала суду, що Горик А.В. вела активний спосіб життя практично до самої смерті і в жодному разі не перебувала в безпорадному стані, не потребувала стороннього догляду чи допомоги, оскільки постійно могла сама себе обслуговувати, мала квартирантів та додатковий дохід, постійно допомагала внукові, відвідувала монастирі та святі місця, провідувала її в лютому 2009 року (перед смертю). Крім того, Горик А.В. двічі за життя мала намір самостійно подарувати належну їй квартиру Горику К.В., проте не зробила цього через надмірні черги в нотаріальній конторі. Відповідач Горик К.В. постійно зустрічався з Горик А.В. і декілька разів ночував в неї в 2009 році, підтримував гарні родинні стосунки з нею.

Свідок Гановець Надія Петрівна пояснила, що знала померлу Горик А.В. по церкві, вони спільно їздили по монастирях, перед самою смертю, в четвер, Горик А.В. разом з Гановець Н.П. була в Липках на празнику, Горик А.В. взагалі була активістка, займалась справами церкви, могла сама себе повністю обслужити і не потребувала стороннього догляду, стосунки з Горик К.В. в неї були хороші.

Свідок Жовчукова Ольга Антонівна також підтвердила, що часто їздила з Горик А.В. по монастирях та соборах, в суботу, за день перед смертю, Горик А.В. була на службі в Михайлівському соборі в м. Рівне, а за кілька днів до цього була в Липках, в монастирі, не потребувала сторонньої допомоги і повністю була самостійна.

Свідок Бричка Галина Федорівна показала, що Горик А.В. приходила до неї в гості в кінці 2008 року, в неї були нормальні стосунки і з родичами, і з відповідачем; востаннє бачила Горик А.В. за тиждень перед смертю, ніякої сторонньої допомоги вона не потребувала, тримала квартирантів в квартирі та надавала іноді притулок старцям.

Свідок Пензікова Людмила Сергіївна підтвердила, що Горик А.В. вела активне суспільне життя, постійно допомагала монастирям та відвідувала їх, брала людей з монастиря та доглядала їх; в суботу перед смертю Горик А.В. ходила до церкви. Такого, щоб Горик А.В. просила чи потребувала допомоги, ніколи не було, навпаки, вона сама всім допомагала.

Свідок Петричук Надія Миколаївна показала, що часто спілкувалась з Горик А.В., яка приходила до сусідів, розказувала, як їздила по монастирях. На питання, кому залишиться квартира, Горик А.В. ствердила, що – внукові Кості, вона вже ходила до нотаріуса щоб переписати квартиру, але через черги не змогла цього зробити; Безпорадного стану в Горик А.В. ніколи не було, ніякої сторонньої допомоги вона не потребувала, ніколи про внука погано не висловлювалась.

Також показання щодо активного способу життя, відсутності безпорадного стану та доброзичливого відношення о відповідача з боку Горик А.В. дали суду свідки Гусак Ніна Іванівна, Одіюк Надія Михайлівна, Горик Лариса Володимирівна

Як представник відповідача я прошу суд критично поставитись до показань свідків, викликаних з боку позивача, які є родичами позивача.

Допитана як свідок Сидорова Олена Глібівна показала, що Горик А.В. потребувала постійної участі і їй постійно допомагали в прибиранні, приготуванні їжі тощо. За 1,5 місці до смерті Горик А.В. почала почувати себе гірше, їй постійно допомагала вона та померла сестра. Одночасно свідок Сидорова О.Г. не заперечувала, що в той же час Горик А.В. утримувала квартирантів, постійно відвідувала монастирі та собори, ходила на всі служби в церкву і т.п.

Допитаний як свідок Рюріков Олег Григорович (двоюрідний брат позивача) хоча і заявив, що Горик А.В, потребувала постійної допомоги, в чому саме така допомога повинна була проявлятись і полягати, в зв’язку з активним суспільним життям Горик А.В., пояснити не зміг.

Допитаний як свідок Нянчук Володимир Григорович (двоюрідний брат позивача) ствердив, що Горик А.В, потребувала допомоги, яка і полягала в передачі продуктів з села. Одночасно свідок підтвердив, що Горик А.В. часто їздила в Корець, по монастирях, вела активний спосіб життя. Висновок про необхідність постійної допомоги Горик А.В. зробив з того, що остання жалілась на часті головні болі.

Допитана як свідок Петричук Галина Хомівна (дружина позивача) повідомила суду, що Горик А.В. постійно тримала квартирантів, за тиждень перед смертю приїжджала, мала намір красити огорожі на цвинтарі, прибирати, їздила і вітала відповідача з днем народження, не хотіла, щоб її доглядали, потреби в її постійному догляді не було і вона сама не хотіла, щоб її хтось доглядав, а на такі пропозиції з боку свідка – відмовлялась.

Поданими та долученими до справи повідомленнями настоятелів монастирів підтверджується факт активної релігійної участі покійної Горик А.В. у житті цих монастирів в останні місяці її життя.

Враховуючи, що відповідачу Горику К.В. виповнилось 18 років 24.04.2008 року, події щодо лікування Горик А.В. в 2007 році від опіків на мою думку не повинні враховуватись при розгляді даної справи, оскільки на той час сам відповідач Горик К.В. перебував на постійному утриманні і, відповідно, не міг ухилятись від надання допомоги іншим особам.

Так само, як не заслуговує на увагу і факт перебування Горик А.В, на обліку в Рівненському центрі психічного здоров’я населення з приводу наявної в неї епілепсії, оскільки на такому обліку вона перебувала з 1972 року, це ніяк не відображалось на її дієздатності та необхідності утримання, сама Горик А.В, приховувала від оточуючих наявність в неї такої хвороби, не потребувала у відповідності до медичних норм та стандартів додаткового надання допомоги з боку сторонніх осіб.

Крім того, взагалі, жодним доказом позивач не підтвердив обставини уникнення відповідачем Гориком К.В. від надання допомоги Горик А.В. жоден зі свідків, які виступали на стороні позивача, не стверджував, що відповідач, знаючи і усвідомлюючи безпорадність стану Горик А.В., ухилявся від надання їй необхідної допомоги. Таке твердження, навіть при його висловленні свідками було б абсурдним з огляду на відсутність безпорадного стану в Горик А.В. та її категоричну відмову від отримання допомоги.

Таким чином, сторона відповідача вважає, що належними та допустимими доказами доведено, що до самої смерті Горик А.В. вела активний спосіб життя, сама себе обслуговувала, утримувала квартирантів (а, як наслідок – отримувала додатковий дохід), їздила по монастирях та соборах, допомагала цим монастирям, допомагала іншим людям, майже щоденно відвідувала церкву, а тому в не перебувала в безпорадному стані ні через хворобу, ні через свій похилий вік.

Оскільки для усунення від права на спадкування за законом відсутні докази перебування Горик А.В. в безпорадному стані та ухилення Горика К.В. від надання допомоги в зв’язку з цим, позов Петричука Г.В. підлягає відхиленню, оскільки не встановлені обов’язкові підстави для такого усунення, передбачені ч. 5 ст. 1224 ЦК України.

З огляду на безпідставність вимог про усунення Горика К.В. від права на спадкування за законом, безпідставною є і вимога позивача про визнання недійним свідоцтва про право на спадщину за законом.

 

Враховуючи зазначене, прошу Суд:

 

В позові Петричука Гліба Володимировича до Горика Костянтина Володимировича про усунення від права на спадкування за законом та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, – відмовити.

 

 

Дякую за увагу,

 

 

 

18 травня 2010 р.                                                                                                          М.І. Луцюк

Додати коментар


Захисний код
Оновити

* Всі процесуальні документи, розміщені на цих сторінках сайту, були створені юристами та використані в конкретних цивільних, господарських, адміністративних та інших справах. Персональні дані клієнтів та інших осіб, яких стосуються ці документи, були змінені, або видалені з тексту, з метою нерозголошення адвокатської/юридичної таємниці. Бідь-які співпадання чи утотожнення з конкретними особами носять випадковий характер і не можуть бути розцінені як поширення інформації щодо цих осіб.