В РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1

в кримінальному провадженні
№ 12014180987000105
дані щодо якого занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 лютого 2014 року,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

в інтересах підозрюваного:
Полюховича Олега Миколайовича

 


   К Л О П О Т А Н Н Я

Мною, адвокатом Шнайдером Микитою Івановичем, здійснюється захист прав та представництво інтересів Полюховича Олега Миколайовича, відносно якого СУ УМВС України в Рівненській області провадиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12014180987000105, дані щодо якого занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 лютого 2014 року.
09 червня 2015 року моєму підзахисному Полюховичу О.М. було повідомлено про підозру в умисному вбивстві, а саме у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України у цьому кримінальному провадженні.
Того ж дня старшим слідчим в ОВС – криміналістом відділу СУ УМВС України в Рівненській області майором міліції Крачковським О.В. заявлене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного Полюховича О.М. з покладенням на нього додаткових  обов’язків.
Зазначене клопотання заявлене з посиланням на матеріали досудового розслідування, та обґрунтоване наступним:
«В ході досудового розслідування встановлено, що Полюхович Олег Михайлович схильний до вчинення насильства, що підтверджується показанням свідків Татарник Н.Г., Звізденської Н.М., Микитчук О.С. та Микитчук В.В, в тому числі насильства в сім’ї (18.07.2012 відповідно до інформації з АІПС «Атор» Полюхович О.М. вчинив фізичне та психологічне насильство відносно пасинка Ільчука Ігора Ігоровича, проте було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України 1960 р. за ч.1 ст.296 КК України; 12.10.2013 Полюхович О.М. вчинив словесну сварку стосовно тодішньої дружини Полюхович В.В.)».
Також метою застосування запобіжного заходу в клопотанні зазначене запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та зазначено, що «цей ризик є реальним зважаючи на те, що згідно показань свідків Татарник Н.Г., Звізденської Н.М., Микитчук О.С. та Микитчук В.В. Полюхович О.М. схильний до насильницьких дій, в тому числі до насильства в сім’ї» (п.3).
Як захисник підозрюваного Полюховича О.М., вважаю, що окремі протоколи допиту свідків Татарник Н.Г., Звізденської Н.М., Микитчук О.С. та Микитчук В.В. є недопустимими доказами на підтвердження винуватості підозрюваного в розумінні ст. 88 КПК України, а тому не можуть бути  використані як доказ з огляду на наступне.
Одним з видів доказів в кримінальному провадженні є протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії (ст. 99 КПК України).
Протокол допиту свідка Татарник Н.Г. від 03.11.2014 року містить відповіді на запитання, в яких свідок пояснила, що вона бачила Полюховича О.М. лише один раз і у неї склалося неприємне враження про нього, що Полюхович О.М. поводив себе некоректно.
Протокол додаткового допиту свідка Звізденської Н.М.  від 13.03.2014 року містить дані про те, що Полюхович постійно переслідував Наталію (Ляшук Н.) – міг поїхати і сидіти біля її будинку.
Протокол додаткового допиту свідка Звізденської Н.М.  від 05.11.2014 року містить такі показання: «Його (Полюховича О.М.) можу охарактеризувати з негативної сторони, має негативний, буйний характер…». Щодо погроз фізичної розправи зі сторони Полюховича О.М. на адресу Ляшук Н.: «Особисто я таких погроз не чула. Але він постійно чинив на неї психологічний тиск, а саме переслідував…»
Протокол допиту свідка Микитчук О.С. від 13.03.2014 року містить такі показання: «Хочу уточнити, що Полюхович О.М. дуже ревнивий, має запальний характер». «Про стосунки Полюховича і Ляшук можу сказати, що вони, на мою думку, були не зовсім нормальними, у зв’язку з регулярними непорозуміннями та сварками».
Протокол додаткового допиту свідка Микитчук О.С. від 08.08.2014 року містить такі показання: «Полюхович Олег мав якісь претензії практично до всіх родичів і знайомих Наталії. Претензії полягали у тому, що «всі погані». «На мою думку, Наталія планувала розірвати відносини з Олегом, він це передчував і робив якісь неадекватні вчинки, не міг з цим змиритися».
Протокол допиту свідка Микитчук В.В.  від 08.08.2014 року містить такі показання щодо характеру Полюховича О.М.: «він сам є, на мою думку, неадекватною агресивною людиною».
Матеріали кримінального провадження містять також інформацію з АІПС «Атор»: 18.07.2012 Полюхович О.М. вчинив фізичне та психологічне насильство відносно пасинка Ільчука Ігора Ігоровича, проте було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України 1960 р. за ч.1 ст.296 КК України; 12.10.2013 Полюхович О.М. вчинив словесну сварку стосовно тодішньої дружини Полюхович В.В.).
Інформація, яка міститься в АІПС «Атур» не є предметом цього кримінального провадження та його не стосуються, а кримінальні справи за фактами зафіксованими в АІПС «Атур» не були порушені у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Відомості внесені до АІПС «Атур» не мають відношення ні до встановлення обставин у кримінальному провадженні № 12014180987000105, не є предметом цього кримінального провадження та не спричинили жодного наслідку, оскільки по даних фактах провадження були закриті за відсутністю складу злочину у діях Полюховича О.М.
З огляду на викладене, інформація, яка міститься в АІПС«Атур» є недопустимим доказом, що не може слугувати підтвердженням винуватості підозрюваного Полюховича О.М.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Протоколи допиту свідків Татарник Н.Г., Звізденської Н.М., Микитчук О.С. та Микитчук В.В.  в своїй більшості містять показання зазначених свідків з чужих слів (містять в основному пояснення зі слів Ляшук Н.). Свідки в більшості є ріднею та друзями покійної Ляшук Н.: Звізденська Н.М. – двоюрідна сестра матері Ляшук Н., Миктчук О.С. – дружина двоюрідного брата Ляшук Н., Микитчук В.В.- двоюрідний брат Ляшук Н., Татарник Н.Г. – товаришка Ляшук Н., знайомі протягом останніх 5 років.
В ході дачі показань свідки, на показання яких посилається сторона обвинувачення, заявляли про неприязні стосунки з Полюхович О.М. та негативне ставлення як до нього, так і до їх відносин з Ляшук Н.
В силу ч. 6 ст. 97 КПК України показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів. При прийнятті цього рішення суд зобов’язаний враховувати співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання.
Відповідно до ч.1 ст.88 КПК України докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Таким чином, протоколи допиту свідків, в яких містяться відомості щодо характеру Полюховича О.М., містять показання з чужих слів від осіб, які надані особами, що мають інтерес у визнанні винним Полюховича О.М. через неприязні стосунки з ним, є недопустимими доказами на підтвердження винуватості його як підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014180987000105.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86-88, 97 КПК України, –

 

П Р О Ш У :

1.    Визнати:
-    протокол допиту свідка Татарник Н.Г. від 03.11.2014 року;
-    протокол додаткового допиту свідка Звізденської Н.М.  від 13.03.2014 року;
-    протокол додаткового допиту свідка Звізденської Н.М.  від 05.11.2014 року;
-    протокол допиту свідка Микитчук О.С. від 13.03.2014 року;
-    протокол додаткового допиту свідка Микитчук О.С. від 08.08.2014 року;
-    протокол допиту свідка Микитчук В.В.  від 08.08.2014 року;
-    інформацію з АІПС «Атур» відносно Полюховича О.М.
1) від 18.07.2012 згідно якої  Полюхович О.М. вчинив фізичне та психологічне насильство відносно пасинка Ільчука Ігора Ігоровича;
2) від 12.10.2013 згідно якої  Полюхович О.М. вчинив словесну сварку стосовно тодішньої дружини Полюхович В.В., –

недопустимими доказами у кримінальному провадженні № 12014180987000105.




Адвокат                                                                                                                                                                                                                                                                                           М.І. Шнайдер

Додати коментар


Захисний код
Оновити

* Всі процесуальні документи, розміщені на цих сторінках сайту, були створені юристами та використані в конкретних цивільних, господарських, адміністративних та інших справах. Персональні дані клієнтів та інших осіб, яких стосуються ці документи, були змінені, або видалені з тексту, з метою нерозголошення адвокатської/юридичної таємниці. Бідь-які співпадання чи утотожнення з конкретними особами носять випадковий характер і не можуть бути розцінені як поширення інформації щодо цих осіб.