В АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33028, м. Рівне вул. Шкільна, 1

Представника
потерпілої: Адвоката Чеба Миколи Івановича
33022, Україна, м. Рівне, вул. Борщовича, 2
                               в інтересах:
Потерпілої:    Крикун Ірини Пилипівни
яка проживає за адресою:
м. Рівне, вул. Мельника, 30, кв. 61
    
Обвинувачений:    Крикун Юрій Михайлович,
який проживає за адресою:
м. Рівне, вул. Бистра, 9, кв. 144

на вирок Рівненського міського суду від 27 листопада 2015 року в кримінальному провадженні

№ 12012190010002660 за обвинуваченням Крикуна Юрія Михайловича у вчиненні

кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

Справа №569/123/15-к

 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

27 листопада 2015 року Рівненським міським судом Рівненської області (суддя Гусак М.К.) було ухвалено та проголошено вирок в кримінальному провадженні № 12012190010002660, яким Крикуна Юрія Михайловича було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Вироком суду повністю задоволено цивільний позов про стягнення на користь управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради 1773,84 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.
Разом з тим цивільний позов Крикун І.П., як потерпілої, про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, було задоволено частково та вирішено стягнути на мою користь 2657 грн. у відшкодування майнової шкоди та 3000 у відшкодування моральної шкоди.
Судом встановлено, що своїми діями, які виразились у нанесенні Крикун І.П. середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розгляд здоров’я,  Крикун Ю.М. вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України.
Зокрема, Крикун Ю.М. 02 травня 2015 року, близько 04 години 00 хвилин, перебуваючи, в квартирі №61, що за адресою: м. Рівне, вул. О. Мельника, 30, будучи в стані алкогольного сп’яніння, під час конфлікту із, Крикун І.П., що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи на меті умисне заподіяння тілесних ушкоджень, умисно завдав Крикун І.П. не менше двох ударів стільчиком в області тулуба та кулаками своїх рук по голові та обличчю, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку середнього ступеня, субарахноїдального крововиливу, поєднаної із множинними підшкірними крововиливами голови, тулуба, кінцівок, а також уламкового перелому IVп’ясної кістки лівої кисті з незначним зміщенням, які згідно висновку експерта № 454 від 28.05.2015, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров’я.

1. Не оспорюючи доведеність вини Крикуна Юрія Михайловича, вважаємо, що при ухваленні вироку судом призначено покарання, що не є достатнім для його виправлення та  попередження вчинення ним нових злочинів. При призначенні покарання суд обрав обвинуваченому покарання у виді 2 років обмеження волі, не обґрунтувавши підстав обрання саме цього виду покарання та його строку, а також не врахував мою думку як потерпілої.
Санкція ч.1 ст.122 КК України передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Усупереч вимог закону суд у вироку не зазначив, обставини, які обтяжують покарання як це передбачено ст. 65 КК України, зокрема перебування у стані алкогольного сп’яніння, не зазначив чому не призначено більш суворий вид покарання.
Відповідно до ч.3 ст. 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому.
В судовому засіданні Крикун І.П., як потерпіла від злочину,  наполягала на призначенні найсуворішого покарання для Крикуна Ю.М. у виді ізоляції від суспільства.
Слід зазначити, що відсутність у Крикуна Ю.М. критичної оцінки своєї поведінки засвідчує про відсутність у нього щирого каяття (вину визнав частково), яке би, в свою чергу, засвідчувало про відношення до скоєного, що також повинно вплинути на вид покарання.
 За таких обставин неповноти судового розгляду, нез’ясування та неврахування всіх обставин вчинення злочину, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що мало наслідком обрання виду покарання, що не відповідає особі винного та тяжкості вчиненого ним злочину.
Тому вирок Рівненського міського суду від 27 листопада 2015 року в частині призначення покарання Крикуну Ю.М. має бути скасований з ухваленням нового вироку, за яким повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Крім того, вирок Рівненського міського суду від 27 листопада 2015 року підлягає зміні в частині визначення суми стягнення  моральної та матеріальної шкоди з огляду на таке.
Неправомірними діями Крикуна Ю.М., потерпілій Крикун І.П. було завдано моральну шкоду, оскільки після нанесення їй тілесних ушкоджень, про що знають її рідні та друзі, вона відчуває образу та сором, постійно боїться зустрітись поглядом із сусідами та подругами, її переслідує відчуття тривоги, що спричиняло душевний неспокій, стрес, відразу та боязнь до всіх осіб чоловічої статі. Всі ці фактори не дозволяють їй продовжувати жити нормальним життям.
За завдані Крикун І.П. моральні страждання, виходячи з засад розумності і справедливості, вона визначила  розмір відшкодування моральної шкоди у 10000 (десять тисяч) гривень, про що обґрунтовано заявила вимоги в цивільному позові про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких  зазнав  позивач,  характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків, ч.2 п.1 вказаної статті відносить витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного  права.
Ч.1, ч.2 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 3 Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  моральна шкода полягає у приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у   порушенні   права власності (в   тому   числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з  незаконним  перебуванням  під слідством і судом,  у порушенні  нормальних   життєвих зв’язків через неможливість продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Ч. 3 ст.23 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди грішми.
Задовольняючи вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000грн., суд  не навів жодних підстав, якими він керувався при визначенні саме такої суми, задоволивши вимоги Крикун І.П. менше, ніж на третину від заявлених до відшкодування 10000грн.
 Відповідності до ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Враховуючи доведеність підстав заявленого позову -  завдання Крикуном Ю.М. тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розгляд здоров’я Крикун І.П., доведеність його вини і спричинення його протиправними діями моральних страждань, вважаю, що завдана Крикун І.П. моральна шкода підлягає до відшкодування у повному обсязі.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 392-393, 395-396, 409, 410, 411, 414 КПК України, -

ПРОШУ:

Вирок Рівненського міського суду від 27 листопада 2015 року в частині призначення покарання Крикуну Юрію Михайловичу та стягнення 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди – скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок:
Визнати Крикуна Юрія Михайловича винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Стягнути з Крикуна Юрія Михайловича на користь Крикун Ірини Пилипівни відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
В решті вирок суду залишити без змін.

Додаток:
1.    Копія апеляційної скарги на вирок Рівненського міського суду від 27 листопада 2015 року у справі №569/123/15-к, в 2-х екз.
2.    Ордер адвоката, на 1 арк.;
3.    Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, на 1 арк.;


     26.12.2015 року                                                                                                                                                                                                                                                                                   Чеб М.І.   

Додати коментар


Захисний код
Оновити

* Всі процесуальні документи, розміщені на цих сторінках сайту, були створені юристами та використані в конкретних цивільних, господарських, адміністративних та інших справах. Персональні дані клієнтів та інших осіб, яких стосуються ці документи, були змінені, або видалені з тексту, з метою нерозголошення адвокатської/юридичної таємниці. Бідь-які співпадання чи утотожнення з конкретними особами носять випадковий характер і не можуть бути розцінені як поширення інформації щодо цих осіб.