Створено: 30 жовтня 2013 Автор: Микола Луцюк

«Стекла с головы его мокрая земля, потекла по усам и по щекам и все лицо замазала ему грязью. Но Кирдяга стоял не сдвинувшись и благодарил козаков за оказанную честь», -
М.В. Гоголь «Тарас Бульба».

Згадується старий анекдот:
- Позаминулого року я відмовився від олів’є. В минулому році – від мандаринок. Так хочеться з’ясувати, чому мені так погано 1-го січня…

Рідко в роботі адвоката настає момент, коли справи, які знаходяться в його провадженні, раптом вирішились усі. Так не буває. Це або адвокат припиняє свою діяльність (а якщо ні, – то її йому, мабуть, вже варто припиняти), або такий юрист виїхав на безлюдний острів, де немає суспільства, бо тільки воно породжує адвокатську практику.

Ще рідше адвокат хвалиться своїми вирішеннями справ публічно.

І не тільки тому, що існує адвокатська таємниця. Та й не через природну скромність всіх юристів (можна сприймати це як жарт). Але і в силу небажання своїми діями зачепити хоч якось права чи особисті інтереси інших осіб, які навіть на незначні висловлювання можуть зреагувати не завжди відповідно.

До написання цієї статті призвело моє спілкування з моїм старим другом, який надто гостро віднісся до моєї публікації під назвою «Робота в органах самоврядування – це честь, а не джерело прибутків адвоката».

І я задумався. Мабуть, не все так легко і просто склалося в адвоката Будза Т.В. з Тернополя, коли він хоче відмовитись не тільки від грошових винагород, а й від будь-яких відзнак та нагороджень…

Ну, скажіть, хіба не приємно адвокату отримати просто грамоту чи подяку за свою працю? Я – отримував. І мені це було приємно.

Хіба не варті потуги адвоката в допомозі правосуддю, щоб його хоча б відзначили на загальних зборах колег? Моя думка: варті.

Чи не повинні адвокати відзначати тих авторитетних та шанованих колег, які варті цього, які здобули своє визнання посеред усіх державних, приватних та громадських структур, а особливо – серед адвокатів? – Мабуть, таки повинні…

Знаючи зсередини специфіку та особливості роботи органів адвокатського самоврядування (зокрема, дисциплінарної палати адвокатури найнижчого рівня), я з впевненістю можу сказати, що без належного фінансового забезпечення така діяльність буде приречена на халтуру. І справа не тільки в тім, що потрібен канцелярський персонал, який допоможе адвокатам паперово оформити їхні рішення та засідання. Потрібні значні кошти і на забезпечення доступу адвокатів-делегатів до участі в діяльності органів самоврядування.

Я давно вже (ну, близько 2-3-х тижнів) не спілкувався (і не бачився!) зі своїм другом – Удовиченком Сергієм Володимировичем, який наразі працює в Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури України, як делегат від адвокатів Рівненської області. Але я знаю, що за останній місяць він 4 (чотири!) рази їздив в Київ по питаннях, що стосуються засідань цього органу і його явка там була обов’язкова!

І мені, звичайно, не зовсім зрозуміло, яким чином практикуючий адвокат, який має свої професійні справи, за свої кошти матиме можливість «похєрити» клієнта і поїхати виконувати громадські обов’язки щодо адвокатури.

А треба це? І кому? Адвокату?

І чи варті такі «поїздки», результати яких все-одно мало доводяться до широкого загалу адвокатів (маються на увазі ЗМІ, сайти і т.д.), того, щоб діючий і успішний адвокат витратив на них свій час, кошти і авторитет, не отримуючи взамін навіть доброго слова?

Навряд.

В мене питань більше за відповідей.

Адвокат Будз Т.В. направив своє звернення в Раду адвокатів України.

Але чи переймався він дійсно проблемами адвокатури і чи мав він намір таки сприяти її становленню та розвитку?

На перший погляд (в тому числі, і мій), – так.

Але звернемо увагу на особливі примітки в зверненні колеги:

  1. Метою звернення є саме виключення з кошторису Ради адвокатів Тернопільської області витрат на відрядження адвоката, що, в принципі, не в його компетенції і не стосується суті кошторису, оскільки такі відшкодування здійснюються по факту здійснення витрат.
  2. Адвокат відмовляється від виплат грошової компенсації за службові відрядження. Але такі виплати і так не повинні здійснюватись, – адвокат не перебуває на службі, він не є в трудових відносинах з Радою адвокатів України чи Радою адвокатів Тернопільської області тощо.
  3. Адвокат відмовляється від нарахувань та виплат за керівництво стажуванням. Цікаво тільки, скількох осіб такий адвокат стажує і які будуть наслідки такого стажування? Питання це, навіть не в грошах за стажування; але якщо адвокат не цінить свою роботу і зусилля, то як можуть оцінити його стажисти, і чи захочуть вони мати такого керівника стажування, мабуть, постане досить швидко.
  4. Адвокат відмовляється від оплати за залучення його до різного роду конференцій, семінарів, курсів, столів і т.п.
    Ой-ой-ой. От так і вилаштувались в чергу прохальники запросити адвоката отримати гроші за участь в семінарах… (Це також жарт). А якщо такі заходи не проводить колега, то як же ж йому за них заплатити гроші?!! І чи часто кому-небудь з адвокатів за такі заходи платили? Ану, відгукніться!..

Найбільше здивування з боку автора викликала все-таки відмова адвоката Будза Т.В. від будь-яких відзнак та нагороджень.

То вже не робота в органах самоврядування.

Це – чиста політика. Або піар. Себе, коханого…

Ну хоче чоловік стати відомим на всю Україну. І грошей йому не треба, і за свої буде їздити по луганськах, харьковах і києвах, аби тільки правда була в адвокатів!.. Аби тільки органи самоврядування дарма не потратились!...

А я, сірома, відразу й не зрозумів…

І писав про честь.

Про те, що ми – нащадки Великих. Ми – основа права. Ми, адвокати, – творці майбутнього цієї країни…

Видно, все – брехня і хєрня. Немає правди.

От коли б адвокат Будз Т.В. перерахував ті кошти, які отримав від Ради адвокатів, в фонд природи, я б йому зааплодував. Але ж ні. Він навіть їх не взяв. І кому поміг? Гроші всі адвокати заплатили ще до 31.03.2013 р., ці гроші тратяться і явно адвокатам більше не повернуться. То нащо, скажіть, від них відмовлятися? Візьми, чоловіче, і поділись з неімущими! Не потрібно створювати ілюзію «чесного» хлопця з американських серіалів! Не повірять адвокати. І не потрібно боротися з гідрою несправедливості попри всі «проіскі врагов». Давно вже всі зрозуміли: ця адвокатська самоврядна контора проіснує довго і при багатьох владах, бо вона вигідна нашій державі. Не людям, але владно ймучим чиновникам. І ще – чиновникам від адвокатури. Більше нікому. Бо на їхню думку адвокат не може бути вільним, – він повинен бути підзвітним і в стійлі.

А гроші…

Так їх в нас і немає.

Вони – в Києві.

 

Адвокат Микола Луцюк.

P.S. Багато адвокатів сказали мені, що я – неправий в попередній статті. Що я невірно оцінив їх вклад в роботу в органах самоврядування адвокатури. Що я дискредитую їхню діяльність і нівелюю їхні цілі та наміри. Але я точно знаю, що посеред моїх друзів-адвокатів немає щурів і рвачів, я не боюсь повернутись до них спиною чи відверто глянути в очі.

Коментарі  

 
0 #1 КоментарАдвокат Удовиченко 31.10.2013, 16:56
Дуже дякую Микола за увагу! Приємно, що серед обранців до органів адвокатьского самоврядування від адвокатів Ріненської області Ви відмітили саме мою діяльність. Хочу повідомити Вам особисто і всім, відвідувачам Вашого сайту, що з 19 липня 2013 року я не приймаю участь в засіданнях Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури. За останній місяць у Київ я їздив двічі і як раз до клієнтів. На мою думку перш ніж викладати будь-яку інформацію про особу необхідно спочатку її перевірити хоча б у неї. Мені здається так вчиняють автори, які не мають репутацію пліткарів.
Цитата | Скарга
 
 
0 #2 Адвокат УдовиченкоМикола Луцюк 31.10.2013, 17:48
Доброго часу, Сергій Володимирович!
На жаль, я дійсно мало спілкуюсь останнім часом з адвокатами, але після публікації певної статті, одна дуже поважна особа з органів місцевого самоврядування адвокатів саме так висловилась щодо Ваших витрат на засідання в Києві.
Боюсь, дійсно міг "повестися" на авторитет, що вважаю неприпустимим і прошу у Вас вибачення за неперевірені дані. Хоча, скоріше всього я лише в часі, але зовсім не в кількості, помилився...
Стосовно відносин, то, дійсно, рідко ми можемо просто так сісти і поспілкуватись. Все в турботах та справах... А шкода...
Цитата | Скарга
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ