Створено: 12 червня 2014 Автор: Ірина Троцька

 

З моменту окупації АР Крим та міста Севастополя існувала повна невизначеність та незрозумілість правового режиму на цій території. Хоча Україна і не визнавала анексовані ділянки територією Росії, проте і фактично здійснювати будь-який вплив на регулювання суспільних відносин та застосовувати українське законодавство на них не було механізму.
Чимало людей опинились в ситуації, коли певні їх юридичні питання підлягали вирішенню на окупованій території , в тому числі по справах підсудних кримським судам.

Тисячі справ буквально «зависли» між українським та російським законодавством, чекаючи який прапор буде вивішено на будівлі суду.
Для врегулювання цього питання 15 квітня 2014 року було прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно нього тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до положень закону, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для цих справ змінено територіальну підсудність і тепер їх підсудність відповідно до категорії справи(цивільна, адміністративна, кримінальна, господарська) визначає відповідний київський суд: Апеляційний суд міста Києва, Київський апеляційний адміністративний суд або Київський апеляційний господарський суд. Підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, визначається Генеральною прокуратурою України.
Тобто, якщо раніше цивільна справа повинна була розглядатись, наприклад, у Ленінському районному суді м. Севастополя, то тепер Апеляційний суд м. Києва ухвалою може визначити цю справу підсудною Голосіївському районному суду м. Київ.
Щодо справ, які перебувають у провадженні судів, розташованих на окупованій території, та розгляд яких не закінчено, то в законі передбачено, що вони повинні передаватись українським судам відповідно до правил підсудності.
На практиці вказані законодавчі норми на території АРК та Севастополя не виконуються, кримські суди ігнорують приписи українського закону та навіть перешкоджають розгляду справ в Україні, блокуючи надсилання будь-яких поштових відправлень, не передають матеріали судових справ, що знаходяться на окупованій території.
Це неабияк ускладнює здійснення судочинства. Але і в цій ситуації справи в судах слід вирішувати, що потребує додаткових роз'яснень з боку вищих органів судової влади.
Наприклад, Вищим господарським судом щодо поштових відправлень учасникам судового процесу було повідомлено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
В такій нерівноправній ситуації досить важко застосовувати законодавство і ним керуватись.
Російська влада ввела правила, згідно яких на окупованих територіях документи видані Україною втрачають законну силу. Про правосуддя і співпрацю тут взагалі не йде мова.
Немає механізму вирішити справу, а навіть у випадку її вирішення виконання такого рішення на окупованій території буде якщо не неможливим, то дуже складним.
Після загарбання української території навряд чи російські суди будуть виконувати й міжнародні договори і конвенції, зокрема і Мінську конвенцію від 22.01.1993р. «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» при зверненнях щодо визнання і виконання судових рішень, які будуть винесені в спорах між суб'єктами на окупованих територіях за українським законодавством.
Правники збентежені таким «колапсом» у правосудді і для вирішення таких питань все частіше радять звертатись до російських юристів для вирішення згідно російського законодавства.
Українські ж закони на АРК хоч і «поширюються», та, на жаль, не зможуть діяти до повернення окупованої території та вирішення цього питання на політичному рівні.

Ірина Троцька.

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ