Створено: 31 липня 2014 Автор: Ірина Троцька

Україна у війні. Сьогодні це слово не є спогадами, не розповідь бабусь і дідусів, сьогодні це – реальність. На сході України розгортаються справжні бойові дії. Моторошно дивитись новини, в яких повідомляють про загибель українських солдатів, які з вражаючою самовідданістю та безстрашністю захищали свою землю. Багато з учасників АТО отримують травми, залишаючись на все життя інвалідами. Йдеться не лише про фізичні травми, а й про душевні.

Трапляється, що бійці, які повернулись з війни, протягом тривалого часу бояться заснути, а коли й засипають – можуть прокинутись з криком, звичайний гучний звук сприйнявши за наступ ворога.
Науково, такі травми називають «посттравматичним стресовим розладом» (ПТСР). Найвідоміші з такого роду розладів - «в'єтнамський», «афганський», «чеченський» синдроми, які являють собою важкий психічний стан, в якому перебуває людина після пережитих військових ситуацій, що травмували психіку.
Колишні військові, навіть повернувшись додому, не можуть адаптуватись до мирного життя.
Після пережитої психотравмуючої воєнної ситуації в людини виникають негативні зміни в психіці, що можуть проявлятись наступним чином:
- відчуття загрози смерті, травми, насильства, тривоги;
- психопатологічні репереживання;
- фізіологічні реакції на сигнали, які нагадують воєнні події;
- стрес, нав'язливі тривожні спогади;
- тривожні сни;
- спотворені сприйняття причин або наслідків травматичної події, які призводять до самозвинувачення;
- зниження або втрата інтересу до звичайних життєвих обстави;
- почуття непотрібності, відчуженості;
- стійка нездатність відчувати позитивні емоції;
- дратівлива поведінка і спалахи гніву (практично без провокації),що виражається в словесній або фізичній агресії до людей або об'єктів;
- необережна, саморуйнівна поведінка;
- неспання;
- надмірний старт-рефлекс;
- проблеми з концентрацією;
Для прикладу, при дослідженні психічного стану воєнних у операціях в Афганістані та Іраку (Operation Enduring Freedom/Operation Iraqi Freedom (OEF/OIF) на наявність ПТСР, поширеність синдрому спостерігалась у 10-20 На додаток до ПТСР, військовослужбовці знаходяться в небезпеці для інших психічних розладів. Якщо розлад не минає сам, людина, в якої розвивається ПТСР, піддається більш високому ризику наявності суїцидальних думок. До того ж, часто. Якщо постраждалому не надають допомогу, з’являються міжособистісні і сімейні проблеми, алкоголізм і наркоманія, проблеми з законом. В людей, що брали участь в бойових діях присутнє загострене почуття «непотрібності» і того, що від них відвернулось суспільство.
Симптоми ПТСР виникають через декілька тижнів-місяць, і при сприятливих умовах зникають протягом трьох місяців для половини дорослих, хоча деякі можуть відчувати симптоми і протягом 50 років після події. Можуть посилитись, коли людина досягає похилого віку.
Найчастіше самі постраждалі відторгають усіляку допомогу, причиною чого є страх показати свою слабкість. Для уникнення негативних наслідків після отриманої травми, безумовно, повинна долучитися сім’я, за спеціальною допомогою слід звертатись до спеціалістів.
Дослідження виявили, що деякі фактори підвищують ймовірність того, що у військовослужбовців буде розвиватися ПТСР. Ці чинники включають в себе:
• триваліший час проведення бойових дій;
• більш важка бойова позиція, така як:
- ведення бою на «передовій», близьких до ворога;
- часто бачив поранених або вбитих;
• серйозні фізичні травми;
• нижчий ранг;
• нижчий рівень шкільної освіти;
• не в шлюбі;
• сімейні проблеми;
• вплив попередніх травм.
Що робить держава?
Нещодавно, в ВР України проголосували за зміни до закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні». З вступом в дію цих змін (в липні 2014 року ще не набрали чинності) під дію згаданого закону будуть підпадати і учасники АТО та громадяни, які постраждали внаслідок воєнної агресії на Донбасі. Перелічені в ст. 4 закону особи матимуть право на забезпечення їх виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послугами медичної реабілітації, санаторно-курортним оздоровленням на підставі медичних висновків лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів чи медичних рішень військово-лікарських комісій незалежно від встановлення їм інвалідності.
Ця проблема повинна вирішуватись комплексно, з допомогою створення спеціальних центрів по реабілітації постраждалих, надання їм психологічної, соціальної, матеріальної і суспільної допомоги. Дуже важливе значення має підтримка сім’ї та близьких, які повинні забезпечити допомогу і підтримку таким військовослужбовцям.
Звичайно, реабілітації «по-українськи» ще далеко до рівня Європейських держав чи США, в яких постраждалі проходять спеціальні курси реабілітації під наглядом персональних лікарів, з достатнім фінансуванням та безумовним забезпеченням.
В США, наприклад, крім комплексних психологічних програм, для постраждалих з ПТСР під час операцій в Іраку/Афганістані розроблені навіть спеціальні комп’ютерні програми, з допомогою яких людина з цим синдромом переміщується у віртуальну реальність, наближену до тої, яка завдала травми. При цьому людина шукає собі союзників і перебуває в повністю контрольованому нею середовищі, таким чином поступово звикає контролювати свій страх у реальному світі.
Українське суспільство повинно долучитись до вирішення проблеми реабілітації постраждалих військовослужбовців з зони АТО, сьогодні при медичних пунктах є потреба у волонтерах, постраждалим та їх сім’ям необхідна соціальна, інформаційна та моральна підтримка кожного. Тільки так наше суспільство зможе обійти «донецький» синдром.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ