Створено: 01 вересня 2014

Складається враження, що замість обіцяної модернізації економіки, кредитів із Заходу, розробки природних ресурсів, і забезпечення нових засобів по економії енергоносіїв, народ України отримує лише додаткове податкове навантаження, високі проценти по кредитам і здешевлення національної валюти.

Після прийнятого 31 липня Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України», до 1 січня 2015 переважну більшість громадян чекає сплата військового збору. При цьому в разі несвоєчасної сплати на громадян чекатимуть жорсткі санкції. Тривале ухилення від сплати збору може збільшувати його суму на 75%. Модернізація війська не безкоштовна. Та справа не в цьому. Дійсні надходження коштів на армію постійно не збігаються з тими сумами, що були реально сплачені. Досі переформатування бюджету на користь армії залишається лише відносною зміною цифрових даних, а не фактичним переведенням сум по призначенню.
Чиновники і військові освоюють нові схеми, що дозволяють наживатись на поставках війську. Прикладом може бути різниця ціни закупівлі бронежилетів, і реальної вартості їх виготовлення. Слід нагадати, що Україна довгий час була експортером зброї, при цьому кількість її одиниць на душу населення завжди була високою. Чому ж досі виникає проблема забезпечення боєприпасами і технікою армії. Армійські формування постійно скаржаться на відсутність військового транспорту, бронетехніки і снарядів, а в цей час склади переповнені мілітарною спадщиною, що дісталась державі від колишнього СССР. Все просто. Люди оплатять купівлю того, що вже є, і тільки тоді це отримують захисники держави, при цьому не в повній мірі.
Не слід забувати і про самостійну допомогу населення. В пресі і на телебаченні постійно згадуються багатотисячні суми від пожертвувань населення. Волонтери постійно займаються поставкою продовольства, одягу і навіть спец-обладнання, зібраного за кошти громадян України. І тому виникає питання – для чого взагалі потрібний військовий збір, якщо є чим і кому армію забезпечувати? Чому від нього не звільняють тих, хто вже надав армії допомогу, і навіть сім’ї тих, хто бере участь в АТО? Досі відомо лише те, що військовий збір омине більшість державних і недержавних підприємств та представників бізнесу.
Осінні вибори до ВРУ. Ще один спосіб вилучити з запустілого бюджету до 1млрд. грн. При цьому такі витрати не є остаточними. Зазвичай ЦВК в розпал передвиборчої компанії заявляє про те, що початково виділених коштів не вистачає. Звичайно ж внески кандидатів мають частково покрити видатки на виборчу компанію. Але сума в 200 тис. від партії та 20 тис. грн. від кандидата це лише краплина у морі, на фоні того, що буде уплачено за кошти звичайних громадян.
Додамо до цього проблематику опалювального сезону. Україна як ніколи переживає енергетичну кризу. Запущена роками енергетична система загрожує плановими відключеннями світла для економії електрики і подорожчанням тарифів. В найближчі місяці на більшість населення України чекає підвищення тарифів за житлово-комунальні послуги. Втішає ініціатива Мінсоцполітики стосовно пільг на послуги ЖК для малозабезпечених сімей. Але по суті пільги не передбачатимуть зниження виплат. Малозабезпечені сім’ї просто платитимуть по попереднім тарифам. Якщо сумарний дохід сім’ї протягом останнього півріччя менший за прожитковий мінімум, така сім’я має право на тарифну компенсацію. Компенсація розраховується як різниця між величиною виплати за комунальні послуги у межах норм споживання після підвищення цін і тарифів на комунальні послуги та розміром платежу, який сім'я сплачувала до зміни цін і тарифів.
Але і для цього випадку держава знайшла спосіб стягнути додаткові суми, навіть якщо малозабезпечені сім’ї і отримають пільги. Як відомо в людей, чиї доходи менше прожиткового мінімуму, якщо і є можливість таки оплатити комунальні послуги, то зі своєчасністю такої оплати постійно виникають проблеми. Владою було вирішено ввести пеню за прострочення оплат за ЖК послуги.
Міністерство регіонального розвитку вже підготувало законопроект про внесення змін до Закону «Про житлово-комунальні послуги» під № 4563а. У законопроекті йдеться, що у разі несвоєчасного та/або не в повному обсязі внесення плати за ЖК-послуги споживач зобов’язаний сплачувати пеню в розмірі 0,1 % суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100 % загальної суми боргу, крім визначених законом випадків.
Якщо ВРУ проголосує за даний законопроект він вступить в силу з 1 січня 2015 р в сезон найбільших холодів, в найбільш витратний в плані комунальних послуг період. Граничним строком внесення плати за житлово-комунальні послуги є 20 число місяця, що настає за розрахунковим. При цьому пеня за кожний місяць нараховується окремо.
Здавалося б сума невелика. Але слід згадати, що крім сплачення комуналок населення виплачує кредити за кабальними процентами,витрачає кошти на харчування, «безоплатну» освіту своїх дітей, і на не менш «безоплатну» медицину. З заробітної плати кожного відсоток за відсотком відбираються кошти, у вигляді збору на армію, сплату нарахування за єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб. Визначений нині прожитковий мінімум слід множити на декілька разів. Ціни зростають, як і видатки населення. Скоро так звана «гуманітарна катастрофа» стосуватиметься не лише Луганської і Донецької областей, а і всієї України.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ