Створено: 29 травня 2015 Автор: Ірина Троцька

Верховний Суд України зробив правовий висновок у справі про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту і звернення стягнення на предмет іпотеки, який викладений у постанові у справі № 6-57цс15 .
Стосується цей висновок застосування Закону № 1304-VII про мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Як відомо, цим законом встановлено мораторій, за яким не може бути примусово стягнуто (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави відповідно до ст. 4 Закону «Про заставу» та / або предметом іпотеки відповідно до ст. 5 Закону «Про іпотеку» , якщо таке майно виступає в якості забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, що перебуває в іпотеці, якщо у позичальника або майнового поручителя в власності не перебуває інше нерухоме житлове майно; загальна площа не перевищує 140 кв. м для квартири і 250 кв. м для житлового будинку.
Згідно з пунктом 4 Закону № 1304-VII протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
З посиланням на пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України, згідно якого поняття мораторій визначається як відстрочення виконання зобов'язання суд дійшов висновку, що Закон 1304-VII не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, тому мораторій не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.
Таким чином, Закон про мораторій лише відстрочує такі заходи, проте не є підставою для відмови в позові кредитора .
Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону № 1304-VII не підлягає виконанню.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ