Створено: 12 червня 2015 Автор: Владислав Ніконов

На засідання судової палати Верховного суду України 03.06.2015 року було розглянуто справу № 6-100-цс-15 за позовом про стягнення коштів, набутих без достатніх правових підстав.

Позивач, придбав автомобіль, який, як потім виявилось, знаходився під арештом. Відповідачем виступав молодий чоловік, який користувався цією машиною на підставі доручення та продав її Позивачу . Договір купівлі-продажу був усний, продавець написав розписку про отримання коштів. Позивач, посилався на те, що при видачі довіреності на право розпорядження автомобілем, продавець не мав права його відчужувати, оскільки на дане авто накладений арешт. Районний суд позов задовольнив, з висновками якого не погодились суди апеляційної та касаційної інстанції..

ВСУ відмовляючи покупцю в задоволені його позову роз’яснює своє рішення наступним чином. Враховуючи положення ч.1 ст. 207 ЦКУ, наявність письмових документів, що свідчать про свободу сторін на відчуження автомобіля, і застосування судом першої інстанції до правовідносин сторін Порядку здійснення оптової і роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого Постановою Кабміну від 11 листопада 2009 року № 1200, суди апеляційної та касаційної інстанції правильно застосували норми ст. 638 ЦК України і прийшли до висновку укладення сторонами у письмовій формі угоди щодо спірного авто.
Згідно п. 2,8,41,42 даного порядку Верховний суд порахував доводи позивача необґрунтованими, оскільки обов’язок реєстрації придбаних транспортних засобів покладається на їх власників. Той факт, що автомобіль перебував під арештом і відповідно до п. 41 даного Порядку не підлягав перереєстрації, не є підставою для застосування положення ст. 1212 ЦК України, а породжує інші наслідки, передбачені для даного типу правовідносин.
Майно не може вважатися придбаним або збереженим без достатніх правових підстав, якщо це сталося не забороненим цивільним законодавством способом з метою створення учасниками відповідних правовідносин. Придбання однієї з сторін зобов’язання за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов’язання не можна вважати безпідставним.
Тобто Верховний суд вказав, що встановив у даній справі наявність у сторін договірних відносин, суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування ст. 1212 ЦК України у спірних правовідносинах. У разі виникнення спору щодо придбання майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України, у тому числі і щодо зобов’язання повернути майно позивачеві. 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ