Створено: 24 червня 2016 Автор: Наталка Опанасюк

28 червня далекого 1996 року у стінах Верховної Ради України було прийнято Конституцію України. Для пересічного громадянина цей день закарбувався в пам’яті як святкування ще одного державного свята та ще один офіційний вихідний день.
З 1996 року по 2016 рік минуло багато часу, в редакцію Конституції України було внесено чимало змін, ми користуємося на сьогодні вже сьомою редакцією документу, однак і на даний час цей документ залишається основним документом нашої держави України.

02 червня 2016 року Верховна рада України прийняла зміни до Конституції України в частині правосуддя. Пересічні громадяни цю подію залишають поза своєю увагою, хоча таке ігнорування інтересу до змін, які ввели законодавці є абсолютно не виправданим.
Тож спробуємо коротко висвітлити, що зміниться для пересічних громадян із прийняттям таких змін.
Серед ключових змін варто виділити декілька, які є вагомими у сучасному судочинстві.
Відповідно до закону призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Наразі суддів спочатку призначає Президент, а через 5 років переобирає Верховна Рада. На практиці судді, які призначалися, та не пройшовши 5-річний термін, ухвалюючи рішення, до певної міри були зав'язані на політичних аспектах. Запропоновано, що переобрання не буде. Ця зміна пов'язана з деполітизацією судової гілки влади.
Водночас призначення самих служителів Феміди буде проводитися тепер без урахування 5-річного випробувального терміну, тобто посада надаватиметься безстроково з моменту обрання. Однак згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років Президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя.
Відбулось підняття віку для тих осіб, які мають стати суддями вперше. Раніше він був 25 років. Зараз законодавець чітко зафіксував – 30 років. Безумовно, це дуже позитивна зміна, тому що у всіх нормальних європейських країнах, наприклад, у Великобританії, вершина юридичної кар'єри – це стати суддею. Як правило, там стають суддями в 45 років. Суддя повинен мати певний ступінь соціальної зрілості й цю правку потрібно було внести давно, тому що 25 років – це занадто мало, щоб обіймати таку посаду.
На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
Змінами виписано підстави для звільнення судді . Відповідно до закону, суддя не може бути членом політичних партій, профспілок, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, але може займатися науковою, викладацькою чи творчою діяльністю.
Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було до цього моменту.
Не підтвердження законності джерел доходів є підставою для звільнення судді з посади.
Зміни вводять проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.
Також повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.
Судді, які обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.
Крім того, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Також на зміну Вищій раді юстиції прийде Вища рада правосуддя. Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких десятьох обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох призначає президент України, двох обирає Верховна Рада України, двох обирає з’їзд адвокатів України, двох обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становить чотири роки. Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль. При цьому в перехідних положеннях зазначається, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. Голову Верховного Суду обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Пленум Верховного Суду в порядку, встановленому законом. Змінами передбачено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Також внесено зміни щодо суддівського імунітету, який був абсолютним, а має стати обмеженим. Раніше суддя міг бути притягнутий до відповідальності після згоди Верховної Ради України і зрозуміло, що процедура була бюрократичною. Зараз рішення ухвалюватиме Вища рада правосуддя. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримуваного під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Це новий механізм
  притягнення судді за злочини. Але важко прогнозувати, як це спрацює, хоча це позитивний момент.

 Відповідно до закону, до складу Конституційного Суду України входять 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду України. Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку. Суддя Конституційного Суду України призначається на 9 років без права бути призначеним повторно. Без згоди Конституційного Суду суддю Конституційного Суду не може бути затримано або утримувати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
У Прикінцевих та перехідних положень зазначено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім ряду положень. Зокрема, положення ст.124, яка передбачає що: «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного Кримінального суду» набирає чинності лише через 3 роки з дня, наступного за днем опублікування даного закону .
Сподіваємось , що прийняті зміни вирішать три основні проблеми української системи судочинства : максимально її деполітизують та забезпечать незалежність у її діяльності, підвищать відповідальність суддів і радикально перезавантажать суддівський корпус. Саме ці зміни можуть напряму вплинути на ефективність антикорупційного механізму : не підтвердження легальності джерел походження майна судді, як підстава для його звільнення, прозорий конкурс на посаду будь-якого рівня, контроль з боку громадськості. але про це можна буде стверджувати виключно після того, як зміни почнуть працювати.

Наталка Опанасюк,правник

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ