Створено: 15 грудня 2016 Автор: Гордієнко Євгенія

Згідно зі статтею 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (Ш) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, «…ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла… Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань».

Нормами законодавства України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Дані норми знайшли закріплення і в КПК України, за якими не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Також, в силу ч.1 ст. 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно, статтею 162 КК України встановлена кримінальна відповідальність за незаконне проникнення до житла  чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканість житла  громадян.
ВСУ у справі № 5- 299кс15 розтлумачив норми статей 162 КК України – «порушення недоторканості житла» та ст. 233 КПК України – «Проникнення до житла чи іншого володіння особи» та прийшов до висновку, що порушенням недоторканості житла особи вважається будь-яке незаконне проникнення будь-кого, навіть, якщо особа не має на це житло юридичних документів, але фактично проживає.
У висновку ВСУ звертає увагу, що недоторканість житла та іншого володіння особи, яке включає в себе й недоторканість приватного та сімейного життя,  передбачає більш широкі права особи у кримінальному процесуальному аспекті, ніж поняття житла та іншого володіння особи, яке визначено в цивільному і житловому праві.
Тобто, ВСУ вважає, що житло, яке перебуває у фактичному володінні особи вважається в розумінні ст. 162 КК України його житлом, і таке житло є недоторканим. Тому, якщо особа проникає у житло без дозволу володільця чи суду, вона є злочинцем. Особливо, коли це відбувається у пізній час із подоланням паркану.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ