Створено: 24 жовтня 2017 Автор: Наталія Дякова

Верховна Рада схвалила Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

 

За словами Володимира Гройсмана:

«Це той комплекс, який в сукупності з модернізацією обладнання дасть можливість змінити якість охорони здоров’я.  Зараз ми зробимо групу впровадження проекту, де об’єднаємо і депутатів, і лікарів, аби якісно розпочати зміни. Я знаю, що це непросто і відповідально. Але я готовий брати на себе відповідальність. Цієї осені ми ухвалили рішення про реформу освіти, реформу пенсійної системи, зараз – про реформу медицини. Ми розпочинаємо впровадження реформ. І ми будемо бачити, що за цими реформами буде інша якість життя громадян». 

Отже, перший етап реформування розрахований на 3 роки. Спочатку вона стосуватиметься первинного рівня, а з 2018 року — вторинного, з 2019 — третинного.

Гроші за пацієнтом - основна ідея медичної реформи. Як це розуміти? В майбутньому гроші виділятимуться на пацієнта,тобто, якщо до лікаря ніхто не ходить, то і заробляти він нічого не буде.

Але якщо до лікаря прийде пацієнт, то держава видасть за нього в середньому 210 гривень на рік. МОЗ планує, що кожен лікар вестиме в середньому приблизно 2000 пацієнтів. При такій кількості  клієнтів доктор отримуватиме 420 тисяч гривень на рік (35 тисяч гривень на місяць).

Пацієнт сам має право вибирати собі сімейного лікаря. Обраний лікар не має права відмовити. Лікаря можна вибрати, як з державних клінік, так і з приватних. Весь цей процес контролюватиме окремий орган - Національна служба здоров'я України (НСЗУ).

Звичайно  літній людині потрібно лікування частіше, ніж молодому студенту. Тому тариф (210 гривень) залежатиме від віку. За літнього пацієнта лікар отримає трохи більше. Скільки - поки невідомо.

Зрозуміло, що медицина не буде повністю безкоштовною, проте це не означає, що вам не допоможуть у екстренній ситуації.

Реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) і платні.

Послуги, які повністю безкоштовні для пацієнта називаються державним гарантованим пакетом. У нього планують занести 80% найпоширеніших звернень до лікаря: порятунок чи невідкладна допомога, первинна медична допомога, паліативна допомога.

Під первинною медициною зазвичай мають на увазі: профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, спостереження протягом вагітності.

Паліативна допомога - спрямована на догляд і зниження болю при важких і смертельних захворюваннях.

Для ветеранів АТО додатково покривається лікування бойових поранень. Доплачувати за базовий пакет нічого не треба, ви вже платите податки. З цих податків виділятимуться гроші на оплату сімейних лікарів.

Такий пакет буде доповнюватися і коригуватися щороку НСЗУ і затверджуватися Кабінетом міністрів. Гроші на цей пакет будуть брати окремою статтею витрат.

Другий вид послуг - співоплата, коли частину оплачує пацієнт, іншу частину - держава. Мета співплатежів "держава-громадянин" - розподіл відповідальності за здоров'я пацієнта. Це можуть бути щомісячні виплати - страховка, а може бути оплата за тарифом. Ціна на подібні послуги буде також контролюватися державою.

Для ветеранів АТО також робиться виняток, і вони не беруть участі в співоплаті - весь список додаткових послуг оплачується державою довічно.

Платні медичні послуги. У цей перелік входять послуги,наприклад, з ряду пластичної хірургії, якщо ви вирішили зробити корекцію обличчя або збільшити собі груди, то операцію доведеться оплатити самостійно.

Чи потрібна взагалі реформа? Згідно з результатами дослідження  18 мільйонів українців ходять до лікарні щорічно, а 93% з них – платять у цих лікарнях з власної кишені.

Україна витрачає на медицину 4% ВВП -  що значно більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів. Третина цих коштів фактично втрачається – через утримання непотрібних приміщень, неефективне використання, корупцію. Лікуватися ж українці змушені за власний кошт.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ