Створено: 04 жовтня 2018 Автор: Пархомчук Вікторія

Часто роботодавці, що планують використовувати працю фізичних осіб, стоять перед дилемою: які договори укладати з такими особами — трудові чи цивільно-правові? Щоб полегшити вибір, давайте з’ясуємо, у чому суть таких договорів, чим вони відрізняються один від одного, для яких саме випадків найбільше підходять.

ЦПД і трудові договори створюють різні правовідносини: вільні цивільно-правові (ЦПД) або більш зарегульовані трудові (трудовий договір). Виявляється це перш за все в обсязі прав та обов’язків сторін.

І звідси йдуть усі передчасні висновки відносно переваги цивільно-правового договору над трудовим, оскільки цивільно-правовий договір – це угода двох сторін про виконання/надання конкретного переліку робіт/послуг, за результатами виконання яких сторони укладають акт виконаних робіт, де обговорюють терміни їх виконання, вартість та інші умови.

 

Перехід на цивільно-правові договори не звільнить Вас від сплати податків і зборів, які однакові як при ТД так і при ЦПД, однак варто зазначити, що при оподаткуванні ПДФО нарахованої зарплати та винагороди за договором ЦП існує відмінність. Вона полягає в визначенні бази оподаткування. За п. 164.6 ПКУ для оподаткування зарплати базою є сума нарахованої зарплати, зменшена на суму ПСП у випадках її застосування. При оподаткуванні винагороди за ЦПД базою оподаткування ПДФО є нарахована винагорода.

Тому, схема укладення ЦПД проста:

  1. Уклали цивільно-правовий договір;
  2. Встановили винагороду в “500 гривень”;
  3. Сплатили з цієї суми ПДФО, військовий збір і ЄСВ – і усі задоволені. 

Однак на практиці є велика кількість "підводних каменів" та нюансів, не враховувавши які, Ви ризикуєте опинитись під пильним оком Управління Держпраці або фіскальних органів.

Коли відносини між замовником та виконавцем (фізособою) оформлені за договором ЦПХ, податківці часто намагаються довести трудовий характер таких відносин. І вважають замовника - роботодавцем, а виконавця - найманим працівником, якого до того ж допущено до роботи без укладання трудового договору.

З приводу цього, Верховним Судом в постановах від 18.01.18 у справі № 350/403/16-ц та від 08.05.2018 у справі № 127/21595/16-ц зазначив, на що, в першу чергу, слід звертати увагу в цій категорії справ.

ВС роз’яснив, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Аби цивільно-правові відносини не мали характеру трудових, а в контролерів не було підстави звертатися до суду для їх перекваліфікації, необхідно:

  1. Правильно зазначити предмет договору — без натяку на трудові відносини. Зокрема, не наводьте такі формулювання, як «затверджений графік роботи», «належні умови праці», «оплата праці згідно зі штатним розписом», «прийнятий для виконання функцій сторожа», «виконання робіт за професією сантехніка», «робота виконується з 9:00 до 18:00», «трудова книжка», «відрядження», «відпустка», «звільнення» тощо. Безпрограшні формулювання для ЦПД — «робота», «послуга», «винагорода»
  2. В самому договорі потрібно прописати обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. В ньому мають міститися відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, має бути визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. 
  3. Підставою, яка може свідчити для суду про наявність трудових відносин може стати факт організації однією стороною договору трудової дільність працівника, забезпечення його абсолютно всіма всіма засобами та обладнанням необхідними для виконання робіт/надання послуг.Хоча, в межах договору підряду ч. 1 ст. 839 ЦКУ дозволяє підряднику виконувати роботи з використанням засобів і матеріалів замовника, однак податківці при перевірці можуть не розділити такий підхід. А тому краще включити ціну засобів і матеріалів до вартості робіт/послуг за ЦПД або, наприклад, оформити договір позики чи оренди із символічною орендною платою
  4. Підрядник не включається до штату підприємства. Інакше кажучи, при укладенні ЦПД підрядник/виконавець не подає заяву про прийняття на роботу, а замовник не оформляє відповідний наказ про прийняття на роботу, не зазначає підрядника/виконавця у штатному розписі, не заповнює на нього трудову книжку.
  5. Підрядник не повинен підпорядковуватись внутрішньому трудовому розпорядку замовника.
  6. І, нарешті, підрядник отримує оплату у вигляді винагороди. ЦПД в жодному разі не повинен містити: відомості про те, що підрядник/виконавець отримує заробітну плату, кошти в оплату праці тощо; вказівки на те, що виплати за ЦПД здійснюються в межах фонду оплати праці; посилання на КЗпП чи Закон про оплату праці в частині визначення розміру винагороди. Щоб установити суму винагороди за ЦПД та/або порядок її визначення, орієнтуйтеся виключно на приписи ЦКУ, а не на норми трудового законодавства.Прив’язуватися до тарифних ставок або до мінімальну заробітну плату для обчислення розміру винагороди за ЦПД не потрібно Не передбачає законодавство обмежень і щодо мінімального та максимального розмірів винагороди.

Отже, перш ніж визначитися з оформленням подібного роду відносин, слід уважно вивчити перераховані вище обставини.Це допоможе уникнути накладення штрафів (в 2018 році - 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, допущеного до роботи без оформлення трудового договору - це 111 690 грн) та, в подальшому, судових спорів з фіскалами.

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ