Створено: 23 січня 2019 Автор: Пархомчук Вікторія

В українській мові таку характеристику носять слова-омоніми. Вони часто використовуються  в художніх творах для підсилення образності.

Але скільки плутанини вони можуть принести в зміст понять, використовуваних в юридичній галузі? Про це ми сьогодні й поговоримо на прикладі актуального тлумачення ВС поняття «добросовісності» в контексті статті 344 ЦК (набувальна давність).

 

Загалом, протиріччя стосуються двох на перший погляд співзвучних словосполучень «добросовісний набувач права власності на майно» та «особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном».                                  

Як було раніше?

Суди підміняли ці два поняття, зазначивши, що добросовісним набувачем є особа, яка не знає, що набула майно від особи, яка не має права на його відчуження. В результаті цього, застосовуючи це поняття до норми статті 344 ЦК, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном не повинна була знати те, що це майно чуже. Парадокс. Керуючись логікою суддів, якщо особа знала, що майно чуже, то внаслідок цього відсутній сам факт добросовісності. Відповідно в позовах відмовляли.

В постановi Верховного Суду № 910/17274/17 від 04.12.2018 зазначено наступне:

незнання і неможливість особи знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності не є умовою набуття цією особою права власності за набувальною давністю. Поняття «добросовісний набувач права власності на майно» і «особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном» у цивільному праві не є тотожними. В контексті частини першої статті 344 Цивільного кодексу України «добросовісністю» є невчинення особою перешкод власнику майна у реалізації ним свого права власності на майно протягом строку, визначеного у цій нормі. На забезпечення можливості власника бути обізнаним про те, що інша особа володіє її майном, і реалізувати своє право власності покликана умова про відкритість володіння."

Дійсно, якби особа відразу придбала право власності, то в подальшому їй не потрібно було отримувати його по ст.344 ЦК., так як особа вже була б власником.

В справах про набуття права власності за набувальною давністю, особа завжди спочатку отримає право володіння майном, а вже потім розраховує отримати право власності.

Прямо в основному тексті статті передбачено усвідомлення особою в момент заволодіння майном того факту, що це майно їй не належить.

ВС роз’яснює, що для дотримання добросовісності в контексті ст.344 необхідно лиш не вчинення перешкод власнику майна в реалізації його права власності, в разі таких вимог з боку власника.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ