Створено: 13 березня 2019 Автор: Пархомчук Вікторія

З прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», цей термін ми почали чути дедалі частіше. І хоча проблема боротьби із цим явищем визрівала давно, так як всі діти рано чи пізно з ним стикаються (або в якості жертви, або в якості кривдника, або як свідка), лише нещодавно поняття «боулінгу» та механізм притягнення до відповідальності винних в його вчиненні був закріплений на законодавчому рівні. Тому розберемось детальніше.

 

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ?

Відповідно до ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, булінг (цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у  психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у  тому числі із  застосуванням засобів електронних комунікацій, що  вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Говорячи про склад правопорушення, що  визначений у вказаній статті, варто звернути увагу, що  це правопорушення з  формальним складом (для визначення об’єктивної сторони правопорушення достатньо встановити лише  наявність протиправної дії або бездіяльності).

ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

-       за боулінг (ч.1 ст.173-4 КУпАП) – штраф (850 – 1700 грн.) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин;

-      булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення (ч.2) – штраф (1700 – 3400 грн.) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин;

-       булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років (ч.3) – штраф (850 – 1700 грн.) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин;

-      булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років - штраф (1700 – 3400 грн.) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Звертаю увагу, що за частинами першою та другою суб’єктами відповідальності є особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку, а за частинами третьою та четвертою - батьки або особи, які їх замінюють. Крім того, частиною п’ятою передбачені санкції, що можуть застосовуватись до керівника закладу освіти за неповідомлення ним уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.

ПРОЦЕДУРА.

І. подання заяви про випадок булінгу керівнику закладу освіти, який має прийняти рішення про проведення розслідування.

ІІ. проведення засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), під час якого буде прийматися рішення за  результатами проведеного розслідування та вживання відповідних заходів реагування.

ІІІ. застосування керівником закладу освіти заходів реагування. Такими заходами є надання соціальних та  психолого-педагогічних послуг закладом освіти кривднику, потерпілій особі та свідкам булінгу та повідомлення уповноваженого підрозділу органу Національної поліції України та служби у справах дітей.

Якщо керівник закладу освіти не виконав свій обов’язок і  не звернувся до  Національної поліції та служби у справах дітей, а спробував спустити ситуацію з булінгом «на гальмах», батьки або адвокат, який представляє їх інтереси:

— звертаються із заявою до служби у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

— звертаються до Національної поліції із заявою про вчинення керівником закладу освіти адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 173-4 КпАП;

— звертаються до Національної поліції із заявою про вчинення адміністративного правопорушення за відповідною частиною ст. 173-4 КпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за булінг складається уповноваженою на те посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) згідно зі ст. п. 1 ч.  255 КпАП та у порядку, що передбачений гл. 19 КпАП. Адміністрати вні правопорушення, передбачені ст.  173-4 КпАП, підвідомчі районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям) (ст. 221 КпАП). Оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушенн я можна до Апеляційного суду у порядку ст. 294 КпАП.

ПРАКТИКА.

Перше в Україні рішення у справі про боулінг було ухвалено 21 лютого 2019 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області. На сьогоднішній, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, судді винесли близько двох десятків постанов, серед яких в переважній більшості притягали винуватців до адміністративної відповідальності та накладали штраф. Залежно від обставин справи, деякі з них були закриті за малозначністю, деякі – за відсутністю події і складу правопорушення.

Належними та допустимими доказами в таких категоріях для суддів є пояснення потерпілих, копії електронних доказів, показання свідків, протоколи про адміністративні правопорушення, протоколи засідань комісій закладів освіти з розгляду випадків боулінгу і тд.

Відносини в цих категоріях справ не обмежуються учнями, між якими можуть виникнути зовсім не дитячі суперечки. 28 лютого Нетішинський міський суд прийняв рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності школяра за цькування вчителя. Булінг проявлявся у систематичних образах та психологічному тиску зі сторони учня.

Однак, слід зазначити, що  не підпадає під регулювання цього закону цькування поза межами освітнього процесу. Мова йде про ситуацію, коли кривдник та потерпілий не пов’язані освітнім процесом, а їх «взаємовідносини» виникають у побутовій сфері, наприклад схожа ситуація виникла під час прогулянки, відпочинку тощо. У цій ситуації доцільно ставити питання про наявність у діях кривдника складу правопорушення, що передбачене ст. 173 КпАП «Дрібне хуліганство» (якщо правопорушник досяг 16-річного віку). До батьків кривдника можливе застосування ст.  184 КпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ