Створено: 28 серпня 2019 Автор: Пархомчук Вікторія

Українці все частіше стали користуватися послугами «контор» (юридично правильно - мікрофінансових організацій), що надають швидкі кредити. Останнім часом, подібні компанії чи колектори, які викупили борги, активізувались у «вимаганні» сплатити шалені суми коштів, порівняно із тілом кредиту, який був ними наданий.

 Під хвилю телефонних погроз та хамства часто потрапляють родичі, друзі і знайомі позичальника, чиї контакти останній надав для отримання коштів, або які стали відомі таким установам з інших джерел. Навіть юридично підкованій людині така ситуація вносить в життя, м’яко кажучи, незручності. Про емоційний стан довірливих людей та осіб похилого віку після подібних розмов годі й казати.

Сьогодні поговоримо про те, на яких правових підставах подібні «кіоски» здійснюють свою діяльність та як захистити себе від подібного обману.

 

Ситуація стандартна і зрозуміла: людині необхідна порівняно невелика сума грошей, однак терміново. Швидко, легко, без зайвих документів – ідеальний варіант взяти гроші, поставивши лише свій підпис на одному папірці. Старий та все ж актуальний механізм дрібного шрифту інформації про відсотки та відповідальності за прострочення тут в дії. Однак, це лише одна сторона медалі. Цілком зрозуміло, що обираючи такий спосіб вирішення своїх економічних проблем, особа має розуміти ризик, на який вона йде. Позика під 2 % в день звучить не так страшно, якщо ви свідомо розраховуєте віддати ці кошти в короткостроковий період (тиждень-два максимум) і для деяких людей це цілком прийнятно.

Зараз скажу цілком очевидну, але дуже важливу річ: відповідальність за наслідки Вашої неуваги та легковажного ставлення до цієї процедури, до банального читання договору лежить лише на Вас. В ситуації,  коли якийсь форс-мажор змінив вектор ваших планів щодо повернення коштів через декілька днів, а листи із кругленькими сумами вже виглядають з поштового ящика,  люди починають шукати допомоги, виявляють бажання розібратись в правомірності дій цих організацій. Однак, почути від юриста заповітне «це все незаконно, Ви не зобов’язані нічого платити» щастить не всім.

Перейдемо від лірики до закону.

Існує думка, що макрофінансові організації (далі – МФО) – це нелегальні компанії, основне завдання яких – обман своїх позичальників. І це вже неправда, так як діяльність мікрофінансових організацій здійснюється відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та норм цивільного законодавства України. Такі організації мають право здійснювати кредитування за рахунок власних та залучених коштів. Наскільки ці правові норми ефективні і відповідають реаліям сьогодення у регулюванні діяльності цих установ – інше питання.

Де-юре, МФО є небанківськими фінансовими організаціями і їх діяльність перебуває у віданні Національної комісії з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Відомості про компанії обов'язково вносяться до держреєстру юридичних осіб та підприємців, а також в реєстр фінансових установ. Вони надають вам не кредит (адже в такому разі на них покладався обов’язок отримання ліцензії НБУ), а дрібну позику.

Враховуючи те, що ситуація на практиці виглядає так, що спочатку з'являється нова послуга, а потім під неї формуються спеціальні закони, даний період їх відсутні надає чимало можливостей зловживань з боку МФО та використання законодавчих прогалин на свою користь. Внаслідок цього, мережа цих установ, які надають швидкі кредити, потужно розвивається, кількість постраждалих зростає, однак держава не поспішає втрутитися в цей процес. Вже чотири роки припадає пилом під куполом ВРУ проект закону №2413а, який передбачає розділення функцій між Національним банком країни та Комісією з цінних паперів та фондового ринку. Після його ухвалення, НБУ здійснюватиме нагляд за фінансовими установами, матиме повноваження визначати мінімальний обсяг інформації, яка має надаватися споживачу щодо кожного виду банківської діяльності. Також він дозволить встановити вимоги до реклами вказаних послуг, розкриття інформації банками та небанківськими фінансовими установами.

Чи є наявність корупційної складової в процесі затягування питання ухвалення цього проекту закону – питання риторичне.

На сайті КМУ також міститься інформація про зареєстровану петицію «Про часткову або повну заборону діяльності мікрофінансових кредитних організацій», яка перебуває на етапі збору підписів, але враховуючи невелику активність людей з її підтримки (з травня 2019 року по сьогодні її підписало 161 людина із 25 000 необхідних), розраховувати на якісь позитивні зміни, що вона могла б принести, немає сенсу.

Тому будемо виходити з того, що маємо на даний час.

В першу чергу, не будемо забувати, що відповідно  до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Взяли кошти – поверніть.

Щоб не стати жертвою власної неуважності та не сплачувати неспівмірно великі суми штрафів, відсотків за прострочення і тд., є законні шляхи захистити свої права.

Зокрема, йдеться про ч.3 ст.551 ЦК України - можливість зменшення неустойки за рішенням суду, якщо вона значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з Рішенням КСУ №7-рп/2013 від 11.07.2013 року передбачається, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч.3ст. 509 та ч. 1, 2ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

 Передбачається, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

 Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів”, умови договору несправедливі, якщо штрафні санкції за його невиконання перевищують 50% від суми боргу.

Проблема в тому, що такі організації не часто звертаються до суду, а передають ці борги колекторам.

Така процедура регулюється Цивільним кодексом України і називається “Заміна кредитора в зобов’язанні. Проте, угода по заміні кредитора в зобов’язанні має дуже багато особливостей і нюансів, які найчастіше банки і колектори порушують, надаючи нам з вами можливість законним шляхом відмовити колекторам у виплаті боргу.

Статтею 513 Цивільного кодексу України чітко закріплено, що угода по заміні кредитора в зобов’язанні має бути в такій же формі, як і сама угода, на підставі якої виникло зобов’язання.  Цивільний кодекс України в статтях 516 і 517 встановлює обов’язок банку або ж колекторів повідомити вас про те, що кредит був проданий. Проте, такі повідомлення боржникові відправляються вкрай рідко. Більше того, ви можете зажадати від колекторів надати вам доказ того, що борг дійсно проданий і у колекторської компанії з’явилося право вимагати його від вас. До отримання таких доказів ви маєте повне право не виплачувати кредит.

Усі методи повернення грошових коштів колекторами шляхом погроз та вимагання є незаконними, тому постарайтеся такі факти зафіксувати (записати на диктофон, зняти на відео) і звернутися в поліцію із заявою про вимагання або ж про незаконне примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань.

На жаль, у більшості випадків кримінальні провадження стосовно незаконної діяльності МФО в Україні не порушуються. Однією з причин є те, що органи поліції перевантажені даними зверненнями, іншою - те, що людина доведена до відчаю і просто не бачить ніякого адекватного виходу з цієї ситуації. Відмову в внесенні відомостей в ЄРДР необхідно буде оскаржити до слідчого судді. Отримавши витяг з ЄРДР необхідно направити його кредитній установі.

Наостанок, якщо ви все ж сплатили кошти та повернули всю суму позики – вимагайте від МФО довідку про погашення позики, для того аби мати підтвердження виконання своїх зобов’язань.

Будьте пильні та знайте свої права♥

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ