ВСІМ  І  КОЖНОМУ  -  РІВНЕ  ПРАВО  !!!

Виплати "чорнобильцям".

В далекому 1991 році Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Серед всього іншого, цей Закон був спрямований на соціальний захист потерпілих людей.

За 30 років цей акт видозмінювався 53 рази. Щось виключали, щось вносили, щось переписували. Як результат сьогодні: своє право на соціальний захист люди мають доводити в суді.

Статтею 39 цього Закону було передбачено право для людей, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, а також непрацюючих пенсіонерів, отримувати доплату/підвищення до пенсії в таких розмірах:

– у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – три мінімальні заробітні плати;

– у зоні гарантованого добровільного відселення – дві мінімальні заробітні плати;

– у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.

До якої з цих категорій відноситься ваше місто/село можна подивитися в Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106.

Потім, Верховна Рада України у законах про Державний бюджет України на кожен рік делегувала для КМУ повноваження визначати порядок і розміри цих доплат.

В 2011 році КМУ затвердив Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 1210 по якому, в принципі, і виплачували для людей гроші в 2011, 2012 та 2013 роках. Зрозуміло, що суми виплат були меншими, ніж зазначені в законі.

В 2014 році про делегування повноважень забули. Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не містив в собі обмежень щодо застосування статті 39 Закону у первинному її вигляді.

Згадали через пів року і внесли зміни.

За цей час для людей повинна була виплачуватись надбавка в тому розмір, який передбачений законом.

В грудні 2014 року статтю 39 Закону вирішили взагалі виключити.

В 2016 році її знову включили, але тепер отримати доплату мали право лише ті, хто працював в зоні відчуження. Непрацюючих пенсіонерів цього права позбавили.

В 2018 році Конституційний Суд України визнав неконституційним виключення статті 39. З того моменту, коли це рішення було ухвалено (17 липня 2018 року), стаття 39 Закону відновила свою дію в редакції, яка було чинна до 2015 року.

В 2019 році Верховний Суд ухвалив рішення в зразковій справі №240/4937/18, яким підтвердив право непрацюючих пенсіонерів, які проживають на території радіоактивного забруднення, на отримання підвищення до пенсії на підставі статті 39 Закону, але у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року.

В 2020 році Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що якщо закон чітко встановлює розмір соціальних виплат, КМУ не має права його зменшувати (постанова від 18 березня 2020 року у зразковій справі №240/4937/18).

Здавалось би, Конституційний Суд України сказав: «неправильно!», Верховний Суд підтвердив: «вертаємо статтю 39 назад». Пенсійний фонд - бери і плати.

Але ні - кожен, хто хоче своє право відстояти, повинен іти в суд. Хто має сили, бажання і час – має результат. Ті, хто руки опустив, добровільно жертвує в державну казну власні гроші.   

АО "РівнеПраво"

Адвокатське об'єднання "РівнеПраво"

33028, м. Рівне, вул. Короленка, 5

+380504352684, +380984762748

info@rivnepravo.com.ua

Copyright©2021 Микола Луцюк. Всі права захищені.

Пошук

Вхід для партнерів